Вчені розповіли, як людський мозок зберігає спогади

Пам'ять є одним із будівельних блоків мозку, і вона формує людську ідентичність та уявлення про наше життя. Як же людський мозок зберігає спогади та витягує їх? На це запитання відповіли вчені у статті для Live Science.

За словами Дона Арнольда з Університету Південної Каліфорнії, щоб зберегти наші спогади, мозок постійно змінюється з кожною новою отриманою інформацією. Це відбувається завдяки дії синапсів чи крихітних контактів між клітинами мозку — нейронами. Вони постійно спілкуються між собою через складну електрохімічну систему. Зміна електричного заряду однієї клітини викликає вихід хімічних речовин, нейротрансмітерів через синапси. Потім нейротрансмітери поглинаються нейроном з іншого боку синапса, де вони викликають електричні зміни у цій клітині.

"Всі спогади кодуються в ланцюзі нейронів, а синапси потрібні для того, щоб ці спогади нікуди не поділися і в потрібний момент були отримані. Коли мозок отримує новий спогад, ланцюг нейронів змінюється і відбувається кодування нової інформації", — каже Арнольд.

Коли один нейрон постійно стимулює інший нейрон, їх зв'язок зміцнюється, а це означає, що з часом їм стає все легше і легше стимулювати один одного. Тобто, на базовому рівні мозок може зберігати спогади, зміцнюючи зв'язки між ланцюгами нейронів.

Людські спогади зберігаються у кількох частинах мозку. Найважливішою з них є гіпокамп. У цій частині мозку відбувається початкове формування пам'яті, а також вона відіграє ключову роль у перенесенні спогадів із короткочасного сховища у довготривале.

Короткочасна пам'ять триває лише від 20 до 30 секунд, після чого ці спогади зникають. Наприклад, можна запам'ятати номер телефону, щоб терміново зателефонувати, але якщо не повторювати цей номер постійно, цей спогад зникне. Якщо ж людина намагається щось запам'ятати та повторює цю інформацію, то гіпокамп посилює свою роботу та зміцнює нейронні ланцюги.

Згодом довготривалі спогади переносяться в неокортекс, зовнішню частину мозку, яка відповідає за більшу частину нашого свідомого досвіду. Хоча 5 років тому вчені довели, що частина довготривалих спогадів все ж таки залишається в гіпокампі. Мигдалеподібне тіло або амигдала, ще одна частина нашого мозку, яка допомагає обробляти такі емоції, як страх, також відіграє роль у зберіганні пам'яті.

"Емоції є важливим компонентом для формування пам'яті. Як позитивні, так і негативні емоційні ситуації запам'ятовуються краще за нейтральні події. Ймовірно, це необхідно для формування важливого досвіду для виживання людини", — говорить Авішек Адхікарі, нейробіолог з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі, США.

За словами вченого, дуже сильні емоції за допомогою хімічних реакцій у мозку також можуть посилити нейронні зв'язки, необхідні для формування спогадів.

Ще одними частинами мозку, які допомагають у зберіганні пам'яті є базальні ганглії та мозок, які відповідають за моторну пам'ять, необхідну, наприклад, для гри на фортепіано, та префронтальна кора, яка відповідає за "робочу пам'ять". Вона потрібна для того, щоб утримувати потрібну інформацію дуже довго, а потім скористатися нею в потрібний момент. Наприклад, під час розв'язання математичної задачі.

Формування нових нейронів відіграє у зберіганні пам'яті навіть в дорослих. Раніше вчені вважали, що мозок перестає виробляти нові нейрони після підліткового віку, але дослідження показали, що дорослий мозок як виробляє нові нейрони, а й ці нейрони є ключовими навчання і формування пам'яті. Три роки тому вчені з'ясували, що гіпокамп продовжує створювати нові нейрони навіть у людей віком 80-90 років.

Як вже писав Фокус, вчені спростували відому теорію про те, що людина успадкувала свій мозок від рептилій.

Також Фокус писав про те, що вчені розповіли, які тварини мають найбільший мозок щодо розміру тіла.