Злякатися на все життя. Вчені виявили, як страх може застрягти в мозку людини

Здатність відчувати страх відіграє важливу роль у нашому житті — нам необхідно відчувати його, щоб визначити й надалі уникати обставин, які його викликають. Однак у деяких випадках реакції страху стають надмірними і продовжуються навіть тоді, коли в них більше немає сенсу, пише Sci Tech Daily.

Йдеться про певні стани, наприклад посттравматичний розлад (ПТСР) або інші розлади, пов'язані з тривогою, коли реакції страху надмірно збільшуються. В результаті це призводить до сильних занепокоєнь, а згодом може призвести до інвалідності.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал . Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та захоплюючі новини зі світу науки!

Дослідники припустили, що те, як наш мозок опрацьовує страшні спогади, може впливати на нашу схильність до розвитку патологічних страхів.

У новому дослідженні вчені з Університету Лінчепінга у Швеції виявили біологічний механізм, який відповідає за зберігання спогадів про страх у мозку і те, з якою силою вони на нас впливають. Дослідники провели низку експериментів на щурах і вважають, що виявили нове розуміння процесів, які лежать в основі розладів, пов'язаних із тривогою та страхом. Крім того, вони виявили загальні механізми розвитку тривоги та алкогольної залежності.

Зазначимо, деякі частини головного мозку людини відіграють ключову роль в обробці спогадів, пов'язаних зі страхом. Наприклад, під час загрози наше мигдалеподібне тіло активується та взаємодіє з частинами лобових часток (префронтальною корою), які відіграють важливу роль у регуляції емоцій.

За словами керівника дослідження Естель Барбіє, давно відомо, що мигдалеподібне тіло та нервові клітини, які з'єднують з ними лобові частки, відіграють важливу роль у реакції на страх. Крім того, дослідникам відомо, що у людей з ПТСР, наприклад, та іншими розладами зв'язок між цими структурами мозку змінюється.

Однак довгий час для дослідників залишалися загадкою молекулярні механізми, які відповідальні за це. У цьому дослідженні вчені вивчили білок PRDM2, який пригнічує експресію безлічі генів. Результати дослідження показують, що рівні цього білка набагато нижчі за алкогольної залежності і в такій кількості вони призводять до гіперболізованої реакції на стрес.

У попередніх дослідженнях вчені вже помічали, що у багатьох людей тривожні стани та алкогольна залежність йдуть пліч-о-пліч. Тепер учені підозрюють, що це викликано одним і тим самим процесом, який лежить в основі цих станів.

У ході дослідження вчені також вивчили, як рівень білка PRDM2 впливає на обробку спогадів про страх. За словами Барбіє, вони з колегами виявили, що зниження рівня цього білка в результаті підвищує активність в зв'язку між мигдалеподібним тілом і лобовими частками — тобто фактично збільшує наші вивчені реакції на страх.

Вчені відзначають, що їм вдалося виявити біологічний механізм, який активізує пригнічення білка PRDM2 і тим самим гіперболізує спогади страху. Проте вчені поки що не знають спосіб, яким можна було б підвищити рівень цього білка.

За словами Барбіє, пацієнти з тривожними розладами можуть отримати користь від лікування, яке могло б послабити або повністю стерти спогади про страх. Проте вченим потрібно більше часу, щоб зрозуміти як можливо штучно підняти рівень білка PRDM2, що пригнічується.

Раніше Фокус писав про те, що найдоступніше знеболювальне у світі небезпечно змінює поведінку людей — вбиває страх.