Ховають еритроцити. Розгадано секрет скляних жаб, який дозволяє їм ставати невидимими

Прозорість активно використовується водними істотами, щоб ховатися від хижаків. Проте скляні жаби є одним із небагатьох наземних видів, які розвинули цю навичку й успішно нею користуються, пише New Atlas.

Скляні жаби отримали свою назву через свою особливу навичку — вдень вони роблять своє тіло абсолютно прозорим, щоб злитися з навколишнім середовищем і уникнути загрози. Вночі вони просто зелені, але на світанку роблять свою шкіру та тканину буквально прозорими, залишаючи видимими лише кістки, очі та внутрішні органи — все це робить їх майже непомітними в листі.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

У новому дослідженні група вчених із Американського музею природної історії та Університету Дюка спробували розгадати головну таємницю скляних жаб. Для цього вони використали фотоакустичну візуалізацію та вивчили скляних жаб у неволі. Зауважимо, що під час дослідження жодна земноводна не постраждала — вчені не використовували контрасти або щось інше, що могло б зашкодити жабам.

По суті метод фотоакустичної візуалізації включає вплив нешкідливого лазерного випромінювання на біологічну тканину — воно поглинається молекулами (еритроцитами) та перетворюється на звукові хвилі. Вчені проаналізували ці хвилі та змогли визначити розташування еритроцитів в організмі жаб.

У ході дослідження вчені виявили, що під час сну жаби спрямовують близько 90% своїх еритроцитів із кровотоку в печінку — в результаті їхня шкіра та м'язова тканина стає удвічі, а то й утричі прозорішими, ніж до цього. Крім того, печінка скляних жаб захищена зовнішньою відбивальною мембраною, яка також допомагає зменшити її видимість.

Цікаво, що в більшості інших хребетних подібний трюк міг би призвести до утворення потенційно небезпечних для життя тромбів у кровоносних судинах. Однак із цими земноводними такого не відбувається — на жаль, учені поки що не розуміють, чому так відбувається. Однак відповідь на це питання може стати ключем до створення ліків для запобігання утворенню тромбів у людей.

За словами керівника дослідження Джессі Делія, це дослідження є першопрохідником у вивченні фізіології прозорості хребетних. Учені сподіваються, що результати стануть стимулом для інших дослідників, а також дозволять у майбутньому розробити ліки для запобігання розвитку тромбів.

Раніше Фокус писав про те, що вчені простежили еволюцію жаб у Чорнобильській зоні — земноводні почорніли від радіації.