Білували, варили та спалювали. Найстрашніші страти християнських мучеників

Християни часто попадали в опалу через своє віросповідання та зазнавали гонінь й жахливих вбивств: з них здирали шкіру, варили заживо, кидали в ями зі зміями. Тих, хто зазнавав такої смерті називали мучениками. Багато кого з них згодом канонізували та визнали святими. Ось деякі з найгірших смертей, зібрані Ancient Origins.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Святий апостол Варфоломій: здерто шкіру живцем

Згідно з Біблією, Ісус мав дванадцять апостолів. Апостоли були не лише його друзями, а ще й найвідданішими послідовниками. З дванадцяти апостолів лише один, Іоанн, дожив до старості, а усі інші були страчені. Найгіршою смерті помер Варфоломій.

Історично про Варфоломія відомо небагато. Як апостол, його роботою було поширювати слово Христа, але незрозуміло, де він це робив. Деякі стародавні джерела стверджують, що він проповідував в Ефіопії, Месопотамії, Ірані та Туреччині. Інші кажуть, що він почав з Індії, але закінчив у Вірменії.

Вважається, що під час перебування у Вірменії він навернув її царя Полімія до християнства і це не сподобалося іншим місцевим лідерам, зокрема брату царя, Астіагу. Астіаг викликав Варфоломія до свого суду, де він вимагав від Варфоломія принести жертву язичницьким богам.

Варфоломій відмовився, і катам наказали схопити апостола та повільно здерти з нього живого шкіру. Говорять, що коли з нього живцем здирали шкіру, Варфоломій продовжував молитися Богові. Це настільки роздратувало Астіага, що він наказав обезголовити апостола, щоб він замовк, і цим завершилися його муки.

Незрозуміло, наскільки ця історія точна. Історично про зняття шкіри з Варфоломія не згадувалося приблизно до 600 року нашої ери. Інші версії історії передбачають, що його обезголовили, розіп’яли або помістили в мішок, наповнений піском, і кинули в море. Однак історія про зняття шкіри є найпопулярнішою. Найцинічнішим є те, що Варфоломій вважається покровителем м'ясників і шкіряників, показуючи, що хтось у Ватикані мав темне почуття гумору.

Святий Антипа Пергамський: приготовано живцем

Як згадувалося раніше, Іоанн був єдиним апостолом, який дожив до старості. Проте не всім його послідовникам так пощастило. Антипа був одним з них. Його призначили єпископом Пергаму (сучасна північно-західна Туреччина) під час правління імператора Нерона (54-68 н. е.). Серед іншого, Нерон відомий тим, що організував першу спільну спробу римського уряду знищити християн.

Язичницькі жерці Пергама були обурені тим, що вони втрачали послідовників, яких навертав до християнства Антипа. Вони вимагали від нього припинити проповідь про Христа і принести жертву їхнім ідолам. Як і Варфоломій, він відмовився.

Згідно з традицією, жерці схопили його і потягли до свого храму, де у них був великий мідний бик, якого використовували для жертвоприношень. Вони помістили Антипу всередину і засмажили його живцем. Кажуть, протягом усього свого випробування Антипа голосно молився, просячи, щоб його бог простив його мучителів.

3. Святий Касіян Імольський

Касіян є одним із маловідомих мучеників у цьому списку: сьогодні його по-справжньому шанують лише поблизу його рідного міста в Італії. Вважають, що він зіткнувся з однією з найгірших і найжахливіших смертей будь-якого мученика.

Протягом четвертого століття нашої ери Касіян був єпископом Брешії, Італія. У цей час імператором був Юліан Відступник, який прийняв християнство, але зрештою відвернувся від своєї віри. Коли Юліан почав переслідувати християн у своїй імперії, Касіян був змушений залишити свою посаду та втекти до свого рідного міста Імоли.

Повернувшись додому, він відкрив школу для хлопчиків, де навчав читати й писати. Деякий час це було безпечно, і здавалося, що йому дозволять спокійно прожити решту днів. На жаль, цього не сталося. Невдовзі лють Юліана досягла правителя Імоли й було наказано, щоб жителі приносили жертви язичницьким ідолам, щоб довести, що вони не християни.

Звичайно, Касіян відмовився. Невдовзі його засудили як християнина і привели до місцевого правителя. Дізнавшись, що Касіян був шкільним учителем, він наказав зробити Касіяну "подарунок його учням".

Воїни роздягли мученика догола і зв'язали йому руки за спиною. Залежно від джерела, Касіяна віддали на побиття натовпу від 100 до 200 його учнів. Бажаючи довести свою відданість імперії, молоді хлопці використали все, що було в їх розпорядженні, щоб убити свого колишнього вчителя. Деякі джерела кажуть, що Касіяна забивали камінням, били шкільними дошками та восковими табличками, а також кололи стилусами та іншим гострим начинням. Інші джерела стверджують, що діти просто відірвали йому кінцівки голими руками. Усі джерела погоджуються, що його смерть була довгою і що він помер у муках.

Свята Агнеса: вигнано у публічний дім

Протягом століть деякі розповіді про смерть мучеників містять більше легенд, ніж фактів. Історія Агнеси — одна з них. Попри це, очевидно, що її страждання були справжніми.

Свята Агнеса згадується сьогодні як незаймана мучениця Риму, і вона є однією з найпопулярніших святих серед католиків. Її історія починається в ранньому підлітковому віці: згідно з давніми текстами, вона була красивою дівчиною, яка через свою красу користувалася великим попитом. Різні язичницькі римські родини хотіли видати її заміж за одного зі своїх синів.

Проте вона присягнула Богові свою цнотливість і вирішила залишитися незайманою. В результаті цієї обітниці вона відмовила багатьом залицяльникам і одним із них був син місцевого правителя. Він обурився і наказав примусити Агнесу працювати в публічному будинку. На той час їй було лише 12-13 років.

В той час життя в публічному домі було важким, оскільки рабині, а саме нею стала Агнеса, не мали жодних прав чи захисту. Проте, згідно з легендою, разом з дівчиною постійно був ангел-охоронець, який пильнував дівчину і захищав її.

Коли Агнесу роздягли догола, її волосся чарівним чином виросло, щоб прикрити її наготу. Будь-який потенційний клієнт, який наважувався хоча б поглянути на молоду незайману, був вражений сліпотою. Не дивно, що це викликало невдоволення мстивого правителя. Він наказав спалити її на вогнищі, але йому знову перешкодив ангел. Полум'я просто розступилося навколо неї. Зрештою, залежно від джерела, губернатор або обезголовив її, або вдарив ножем у горло. Внаслідок цього Агнеса і померла.

Ймовірно, розповіді про захист були перебільшені, проте була молода дівчина на ім’я Агнеса, яку перед смертю катували тому, що вона посміла відмовити синові губернатора. Хоча легендарну святу захищав добрий ангел, цілком імовірно, що справжня Агнеса зазнала набагато гіршої смерті: її неодноразово ґвалтували перед тим, як її вбили. Сьогодні вона є покровителькою молодих дівчат і жертв сексуального насильства.

Свята Евлалія: посічено і зварено живцем

Свята Агнеса — не єдина дівчина-підліток, яка стала мученицею. Під час Великого переслідування (останнє і найжорстокіше римське переслідування християн з 303 по 313 роки нашої ери Евлалія була дівчиною 12-14 років, яка жила поблизу Меріди, Іспанія.

У той час губернатор Галлії Кальпурній (або Дакій залежно від версії) відвідав Меріду задля гонінь християн регіону. Евлалія, почувши про прибуття правителя, вирішила втекти з дому своїх батьків і попрямувати до міста, щоб стати мученицею.

Прибувши до Меріди, Евлалія попрямувала прямо до трибуналу губернатора. Вона мужньо встала і засудила Римську імперію, знущаючись над їхніми язичницькими богами. Кальпурній наказав схопити її, але через її юність не хотів вбивати дівчину. Він запропонував, що якщо вона принесе жертву його богам, то її помилують. Евлалія перекинула ідола і натомість потоптала пожертвування.

Це принесло їй одну з найгірших смертей, яку тільки можна уявити. Було привезено двох катів. Вони її розіпнули та використовували ріжучі гаки та металеві пазурі, щоб зробити глибокі порізи на її боках, які оголили її ребра. Потім ці рани залили киплячою олією, а її боки та груди спалили смолоскипами. Кажуть, що Євлалія не видала жодного стогону під час мук, окрім того, щоб благословити Господа та подякувати.

Кальпурній покінчив з нею, спаливши живцем. Кажуть, що після її смерті з її рота вилетів білий голуб, який, як вважалося, був її душею, що піднялася на небо. Зимова хуртовина раптово з’явилася й накрила її тіло, зберігаючи його в безпеці до поховання через три дні.

Свята Маргарет Клітероу: розчавлено насмерть

Маргарет народилася в Міддлтоні, Англія, в 1555 році в родині протестантів. У 1571 році вона вийшла заміж за багатого м'ясника на ім'я Джон Клітероу, і у них було двоє дітей. Усе йшло добре, поки вона не зустріла дружину доктора Томаса Вавасура, відомого католика в Йорку, який навернув її в католицизм.

Це було проблемою, оскільки в цей період Англія була розділена між католиками та протестантами. Королева Єлизавета I намагалася покласти край усім цим безладдям. Частково вона прагнула зробити це, сприяючи розвитку англіканської церкви та максимально відокремлюючи Англію від католицької церкви. Простіше кажучи, це був поганий час бути католиком в Англії.

На жаль для Маргарет, її чоловік був не простим м'ясником. Він також був відповідальним за звітування про католицьких віруючих єлизаветинської влади, включно з його дружиною. За свій перший проступок Маргарет просто оштрафували. Коли вона не відвідувала церкву, її ув’язнили. Спочатку в 1577 році, а потім ще двічі в замку Йорк.

Ув'язнення Маргарет тільки зміцнило її переконання. Католики почали ховати священиків у своїх домівках, часто видаючи їх за вчителів чи вихователів своїх дітей. Маргарет вирішила вчинити саме так і почала ховати католицьких священиків-утікачів у своїй резиденції. Незабаром її спіймали.

Укривання священиків було не просто кримінальним злочином, а злочином, який передбачав смертну кару. Вона постала перед судом присяжних, але вона відмовилася брати участь, заявивши, що вона не зробила нічого поганого і не потребує суду. Суддя погодився, що суд не потрібен, і її автоматично засудили до смертної кари.

25 березня 1586 року Маргарет доставили до митниці мосту Уз. Її розтягнули на землі, поставивши гострий камінь так, що він впивався їй у спину. Потім на неї поставили двері, навантажені важкими тягарями, і вона була розчавлена ​​на смерть. Протягом 15 хвилин майже кожна кістка в її тілі була зламана, і вона померла.

Доля Маргарет була настільки жахливою, що, здається, навіть королева Єлизавета I засудила таку страту. Вона написала листа до жителів Йорка, в якому стверджувала, що Маргарет слід було помилувати від такої жорстокої смерті через її стать. Вона стала святою Маргарет, коли була канонізована Папою Павлом VI у 1970 році.

Раніше Фокус розповідав про те, як "Біла королева" поклонялася замученому святому.