Хитрі нахлібники. Вчені знайшли новий вид рослин, які відмовилися від фотосинтезу (фото)

У тіні чарівних азіатських лісів вчені виявили новий вид рослин, які успішно інтегрувалися в лісову мережу та відмовилися від фотосинтезу, пише Science Alert.

Дослідники звернули увагу, що у листі рослини повністю відсутній зелений пігмент — оскільки рослина відмовилася від фотосинтезу і перейшла на використання альтернативного джерела живильних речовин на лісовій підстилці. Раніше дослідники вважали, що симбіотичні мікоризи Monotropastrum humile — єдиний вид, який підключається до "системи харчування" грибів, проте виявилося, що це не зовсім так.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал . Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та захоплюючі новини зі світу науки!

Симбіотичні мікоризи широко поширені у Східній та Південно-Східній Азії, від Гімалаїв до Японії. Ці рослини підключалися до широкої кореневої системи лісу, звідки отримували всі необхідні поживні речовини, натомість рослини віддавали грибам частину вуглеводнів, які виробляють за допомогою фотосинтезу.

Новий вид рослин виявили дослідники з Японії і Тайваню, він отримав назву Monotropastrum kirishimense. Вчені вважають, що ця рослина є унікальною — по-перше, її листочки мають рожевий відтінок, по-друге, рослина повністю відмовилася від фотосинтезу, а значить їй просто нема чого запропонувати кореневій системі.

Дослідники виявили, що новий вид рослин просто краде всі поживні речовини у грибів і не пропонує їм нічого натомість — адже по суті він не має жодних продуктів фотосинтезу, щоб передати їх у кореневу мережу.

Дослідники також виявили, що новий вид рослин Monotropastrum kirishimense має кілька відмінних рис: по-перше, вони мають рожеві пелюстки і чашолистки, по-друге, їх коріння майже не виступає з ґрунту, по-третє, вони тісно пов'язані з лінією мікоризи Russula. Також дослідники виявили, що обидва види Monotropastrum kirishimense та Monotropastrum humile цілком можуть рости по сусідству, проте їх сезон цвітіння не збігається — останній зацвітає на 40 днів пізніше. Дослідники вважають, що це необхідно для того, щоб спільний запилювач рослин, джміль Bombus diversus, не зміг випадково перетягнути пилок одного виду іншому і тим самим рослина запобігає можливій гібридизації.

За словами еколога з Університету Кобе Кендзі Суецугу, цей вид фактично може бути під загрозою зникнення, оскільки вид зустрічається вкрай рідко і мешкає у старих лісах.

Раніше Фокус писав, що найбільший у світі організм, який прожив 10 тис. років, ось-ось розпадеться на шматочки.