Синдром Пітера Пена. Вчені виявили, що людський мозок ніколи не дорослішає по-справжньому
Цікаво, що ця особливість не є унікальною для людини — цю рису ми поділяємо з нашими давніми кузенами.
Багато хто вважає, що наш великий мозок робить нас людьми, проте вчені вирішили зосередитися на тому, яку роль відіграють його складові, — частки, пише Science Alert.
У новому дослідженні група вчених із Університету Нової Англії, Інституту морських наук і Неаполітанського університету імені Федеріко II зосередилися на еволюції різних часток людського мозку в пошуку того, що відрізняє нас від наших родичів-приматів. Учені виявили, що до певної міри наш мозок ніколи не дорослішає, і це не тільки наша особливість — цей "синдром Пітера Пена" ми поділяємо з нашими далекими кузенами — неандертальцями.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Еволюція мозку
Мозок ссавців складається з чотирьох окремих часток, які відповідають за певні функції:
- лобна частка пов'язана з міркуваннями й абстрактним мисленням;
- скронева частка — зі збереженням пам'яті;
- потилична частка — із зором;
- тім'яна частка допомагає інтегрувати сенсорні входи.
Учені запитали — чи розвивалися частки мозку незалежно одна від одної, чи еволюційні зміни в одній долі обов'язково спричиняли зміни і в інших частинах головного мозку.
Єдиним способом відповісти на це питання є аналіз того, як різні частки змінювалися з часом у різних видів, а потім зіставити зміни в окремих частках із іншими. Альтернативним методом дослідження може стати вимірювання ступеня, в якому різні частки мозку інтегровані одна з одною в міру того, як ссавець росте, тобто на різних стадіях життєвого циклу.
Учені пішли далі та задіяли одразу два методи. Перший аналіз включав тривимірні моделі мозку сотень живих і викопних приматів — це дозволило вченим скласти карту еволюції протягом часу.
Інший цифровий набір даних про мозку вчені отримали від живих видів мавп і людей різних стадіях зростання — це дозволило дослідникам намітити інтеграцію частин мозку в різних видів у міру їх дорослішання. Для створення своїх моделей учені використовували комп'ютерну томографію черепів, а потім використовували цифрове заповнення мозкових порожнин, що дозволило їм отримати уявлення про форму мозку.
Дивовижний результат
Прослідкувавши зміни в часі у десятків різних видів приматів, учені виявили, що в людей особливо високий рівень інтеграції мозку — особливо між тім'яною та лобовою частинами. Проте найдивовижнішим відкриттям стало те, що люди зовсім не унікальні — такою ж високою виявилася інтеграція між цими частками неандертальців.
Розглянувши зміну форми в процесі зростання показало, що в людиноподібних мавп, наприклад, шимпанзе, інтеграція між частками мозку можна порівняти з інтеграцією в людей, які не досягли підліткового віку.
Неандертальці були просунутими людьми
Підсумувавши результати, вчені дійшли висновку, що з інших приматів людей відрізняє як розмір нашого мозку, так і те, що еволюція різних часток нашого мозку тісно інтегрована, на відміну будь-якого іншого примата.
Учені припускають, що цей "синдром Пітера Піна" відіграв важливу роль в еволюції людського інтелекту.
Крім того, вчені вважають, що неандертальці, яких довгий час вважали безпробудними глухими дурнями, насправді були дуже здібними, просунутими й досвідченими людьми.
Раніше Фокус писав про те, що вчені розповіли, як людський мозок зберігає спогади.