Одного разу у далеко-далекій галактиці. Астрономи отримали сигнал із галактики у 8,8 млрд світлових років
Радіотелескоп в Індії вловив найдальший із коли-небудь виявлених сигналів із найглибшого космосу.
Група вчених використовувала радіотелескоп Giant Metrewave Radio Telescope, який знаходиться в Індії, щоб отримати найдальший радіосигнал із космосу. Він прийшов із такої далекої галактики, що до цього з таких далеких відстаней вчені ніколи не фіксували радіосигналів. Нове дослідження дає надію на те, що таємниці раннього Всесвіту можна розкрити за допомогою наявних у людства технологій, пише Forbes.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та захопливі новини зі світу науки!
Астрономам вдалося отримати сигнал із галактики під назвою SDSSJ0826+5630, яка знаходиться на неймовірно далекій відстані від нас — 8,8 млрд світлових років. Галактика випустила цей сигнал, коли Всесвіту було всього 4,9 мільярда років, але оскільки він постійно розширюється, то сигналу знадобилося 8,8 мільярда років, щоб його зафіксував індійський радіотелескоп.
Отримання сигналу від такої далекої галактики означає, що вона існує набагато ближче до народження Всесвіту або Великого Вибуху, ніж будь-яка інша галактика, яку раніше знаходили за допомогою радіотелескопів. Тобто такий сигнал вчені зафіксували вперше.
За словами Арнаба Чакраборті з Університету Макгілла, Канада, галактики випромінюють різні види сигналів, але саме такий сигнал вчені раніше фіксували тільки набагато ближчих до нас галактик. Наприклад, попереднім рекордом було отримання подібного радіосигналу від галактики на відстані 4,4 млрд світлових років від нас.
За словами вчених, нове досягнення в радіоастрономії дає можливість отримати більше даних про ранній Всесвіт, вік якого оцінюється у понад 13,7 млрд років. Вчені використовували радіотелескоп Giant Metrewave Radio Telescope, щоб вловити радіосигнал із дуже далекої галактики на певній довжині хвилі, а саме 21 см.
Щоб отримати такий сигнал, вчені використовували відомий метод в астрономії, який називається гравітаційним лінзуванням. Він полягає в тому, що виявити дуже далекі об'єкти в космосі можна за допомогою іншого масивного об'єкта, наприклад, величезної галактики, яка знаходиться між галактикою, яку шукають астрономи та Землею. Світло, що виходить від більш далекого об'єкта, викривляється і посилюється таким ближчим до нас об'єктом і в даному випадку відбулося посилення в 30 разів. Завдяки цьому радіотелескоп зміг вловити цей сигнал.
За словами вчених, будь-які радіосигнали стають слабшими, чим далі галактика знаходиться від Землі. Тому досить важко вловити сучасним радіотелескопам. Але новий науковий прорив доводить, що дослідження дуже далеких від нашої планети галактик за допомогою наявних технологій все ж таки можливий.
Тобто спостерігати за галактикою з раннього Всесвіту можна за допомогою наявних низькочастотних радіотелескопів. За словами Чакраборті, подібні дослідження допоможуть зрозуміти з чого складаються галактики на далеких відстанях від Землі.
Суть радіоастрономії полягає в тому, що астрономи вивчають космос на радіочастотах, адже галактики, зірки та інші космічні об'єкти випромінюють світлові хвилі.
Видиме світло є електромагнітним випромінюванням, так само, як і радіохвилі, гамма-випромінювання, рентгенівське та інфрачервоне випромінювання. Тому, щоб отримати повне розуміння того, що відбувається в космосі, вчені використовують радіотелескопи для виявлення та посилення радіохвиль із космосу.
Фокус вже писав про те, що вчені розповіли, що з себе насправді є міжзоряним простором і де він починається. Простір між зірками насправді не порожній, як може здатися на перший погляд.
Також Фокус писав про те, що за допомогою потужних радіотелескопів, які знаходяться в Австралії, вчені зробили докладне зображення невеликої ділянки нашої галактики.