Шкода посудомийних машин. Як сучасна техніка ушкоджує кишечник і викликає алергії

Промислові посудомийні машини — це зручний спосіб швидко очистити та висушити тарілки, склянки та столові прилади у різних умовах, таких як ресторани, школи та казарми. Однак нещодавнє дослідження, проведене дослідниками зі Швейцарського інституту досліджень алергії та астми (ШІДАА), показало, що ці пристрої пов'язані з ризиком для нашого здоров'я. Дослідження показало, що один з інгредієнтів комерційних ополіскувачів токсично впливає на шлунково-кишковий тракт, пише SciTechDaily.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Типовий цикл у комерційній посудомийній машині враховує циркуляцію гарячої води та мийного засобу протягом приблизно 60 секунд під високим тиском. Після цього — другий 60-секундний цикл прання і сушіння, в якому застосовується вода й ополіскувач. "Що особливо турбує, так це те, що в багатьох приладах немає додаткового циклу прання для видалення залишків ополіскувача", — каже Цезмі Акдіс, професор експериментальної алергології та імунології та директор ШІДАА, який керував дослідженням, — Це означає, що потенційно токсичні речовини залишаються на посуді, де вони потім висихають". Під час наступного використання посуду цей засохлий хімічний залишок легко може потрапити в шлунково-кишковий тракт.

Це надихнуло дослідницьку групу під керівництвом Акдіса на вивчення того, який вплив компоненти комерційних мийних та ополіскувальних засобів чинять на епітеліальний бар'єр у кишечнику — шар клітин, що вистилає кишечник і контролює те, що потрапляє в організм. Дефект цього бар'єру пов'язаний з такими станами, як харчова алергія, гастрит, діабет, ожиріння, цироз печінки, ревматоїдний артрит, розсіяний склероз, розлади аутистичного спектру, хронічна депресія та хвороба Альцгеймера.

Подібні захисні шари також присутні на шкірі й у легенях. Як показали численні дослідження, багато добавок і хімічних речовин, з якими ми стикаємося у повсякденному житті, можуть пошкодити ці шари. "Ми припускаємо, що дефект епітеліальних бар'єрів відіграє роль у виникненні двох мільярдів хронічних захворювань", — говорить Акдіс. Цей зв'язок пояснюється гіпотезою епітеліального бар'єру, яку Акдіс допоміг розробити протягом більш ніж 20 років досліджень у цій галузі.

Учені використали для свого дослідження нещодавно розроблену технологію — кишкові органоїди та клітини кишечника людини на мікрочіпах. Тканина утворює тривимірне скупчення клітин, дуже схоже на кишковий епітелій людини. Команда використовувала різні біомолекулярні методи, щоб проаналізувати вплив комерційних мийних засобів та ополіскувачів на ці клітини. Вони розбавили ці речовини, щоб відобразити кількість, яка буде присутня у сухих стравах, в масштабі від 1:10 000 до 1:40 000.

Унаслідок високі дози ополіскувачів убивали епітеліальні клітини кишечника, а нижчі дози робили його більш проникним. Дослідники також спостерігали активацію кількох генів і клітинних сигнальних білків, які могли викликати запальні реакції. Докладніший аналіз показав, що за цю реакцію відповідає один компонент ополіскувача — етоксилати спирту.

За словами Акдіса, ці висновки мають велике значення для охорони здоров'я. "Виявлений нами ефект може означати початок руйнування епітеліального шару кишечника та спровокувати виникнення багатьох хронічних захворювань", — каже він. Акдіс закликає до негайного реагування: "Важливо інформувати громадськість про цей ризик, оскільки етоксилати спирту, схоже, найчастіше використовуються у комерційних посудомийних машинах".

Раніше Фокус писав, що вчені знайшли спосіб позбутися "вічних хімікатів". Виявляється, потрібні лише мило та розчинник.