Ефект доміно. Євросоюз звинуватили у масовому вимиранні жаб по всьому світу

У період з 2010 по 2019 роки до Європейського Союзу імпортували колосальні 40 тисяч тонн жаб'ячих лапок, які взяті близько з двох мільярдів амфібій. Статистика показує, що найбільшим імпортером делікатесу є Бельгія, тоді як основним споживачем жаб'ячих лапок по праву вважають Францію, пише Express.

Все б нічого, але на думку біологів, такий потяг до кулінарного делікатесу є справжньою проблемою для жаб по всьому світу. Дослідники вважають, що одержимість жаб'ячими лапками зрештою запустила "ефект доміно вимирання" — внаслідок цього масово страждають популяції у найбільших країнах-імпортерах, зокрема Індонезії, Албанії та Туреччини.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

За словами автора статті, біологині докторки Сандри Альтерр з німецької благодійної організації Pro Wildlife, відомо, що великі види, такі як трав'яна жаба, летюча жаба яванська та велика зелена жаба мають особливий попит серед гурманів по всій Європі.

Водночас важливо розуміти, що жаби відіграють важливу роль в екосистемах, адже вони полюють на комах. Дослідники виявили, що у районах, де зникають цілі популяції жаб, збільшується використання токсичних пестицидів. Щобільше, вчені вважають, що вплив торгівлі жаб'ячими лапками вже давно вийшов за межі цільових видів жаб і тепер впливає на широке біорізноманіття та здоров'я екосистеми загалом.

Наприклад, у 1970-80-х роках основними постачальниками жаб'ячих лапок до Європи були Індія та Бангладеш, проте згодом обидві країни заборонили експорт делікатесів — причиною став той факт, що популяції жаб в обох країнах значно скоротилися. Внаслідок такого рішення головним імпортером делікатесу стала Індонезія. І згодом вона зіткнулася з тією ж проблемою — нині спостерігається різке скорочення популяцій великоногих жаб. Цей ефект дослідники називають "фатальним ефектом доміно для збереження видів".

Зазначимо, що скорочення популяцій великоногих жаб вже також спостерігаються в Албанії та Туреччині, які є одними з найбільших імпортерів делікатесу у світі.

Вчені зазначають, що комерційні жаб'ячі ферми, за прикладом тих, що знаходяться у В'єтнамі, можуть здатися хорошим альтернативним рішенням. Однак їх існування також пов'язане із ризиком. Річ у тому, що таким фермам все ще потрібно поповнення запасів диких видів. Водночас дослідники попереджають, що розведення немісцевих видів також пов'язане з деяким ризиком, наприклад:

• поширенням хвороб;
• "генетичним забрудненням";
• гібридизацією серед місцевих популяцій жаб.

За словами провідного автора дослідження, герпетолога з Інституту аналізу змін біорізноманіття імені Лейбніца Марка Аулія, міжнародна торгівля жаб'ячими лапками, по суті, є "чорною скринькою". По-перше, немає єдиної бази даних з торгівлі різними видами, по-друге, є великомасштабне неправильне маркування, по-третє, види жаб часто неправильно ідентифіковані.

Також вчені зазначають, що в ході дослідження їм так і не вдалося виявити відкритих даних про контроль залишків пестицидів та інших потенційно небезпечних речовин у перероблених жабах чи жаб'ячих лапках, що шокує саме собою.

Раніше Фокус писав про те, що волохата жаба ламає кістки і використовує їх проти ворогів, як пазурі.