Таємничіше, ніж ми думали. Що насправді відомо про велику мережу грибів, які з'єднують ліси

В останні десятиліття вчені проводять усе більше досліджень, які підтверджують наявність комунікаційних мереж грибів, які з'єднують лісові системи в "павутину, що охоплює весь ліс". Однак тепер учені вважають, що результати цих досліджень можуть бути хибними, пише Science Alert.

Троє біологів із Університету Альберта, Університету Британської Колумбії в Канаді й Університету Міссісіпі в США припускають, що інші вчені мимоволі підтасовують факти, які підтримують теорію про існування моделі дуже складних мікоризних мереж, і не беруть до уваги обмеження попередніх.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

У ході дослідження Джейсон Гоксема, Мелані Джонс і Джастін Карст проаналізували понад півтори тисячі робіт і підрахували кількість тверджень, що ґрунтуються на слабких або зовсім відсутніх доказах. Вони виявили, що за останні чверть століття відсоток непідтверджених тверджень подвоївся з ухилом у бік існування грибкових мереж.

Учені відзначають, що деякі з непідтверджених цитат взагалі були взяті з їхніх ранніх публікацій. У результаті ці непідтверджені факти стають проблемою, оскільки ранні дослідження вчених стали векторами для необґрунтованих заяв.

Дослідники зазначають, що той факт, що гриби формують взаємозалежні відносини з деревами, живучи всередині коріння тварин (мікоризу) або живучи в ґрунті поблизу (ектомікоризу), доведений і не заперечується. Однак архітектура та складність великих систем спільного використання ресурсів, відомих як великі мікоризні мережі (CMN) набагато менш вивчена чи доведена. За словами біологів, сьогодні досі не існує достатньої доказової бази існування чогось настільки величезного та складного.

Зазначимо, що моделі "павутини, що охоплює ліс" припускають, що дерева та гриби створюють складні симбіотичні мережі, які використовують для забезпечення ресурсами інших рослин, у тому числі йдеться про воду й азот. Крім того, передбачається, що вони можуть використовувати ці мережі, щоб "шепотіти" одне одному та нащадкам про наближення хижаків-комах.

За словами вчених, основна складність полягає в тому, що нанесення на карту грибів і дерев у лісі — завдання не з легких. Наприклад, у двох типах лісу було проведено лише п'ять досліджень, водночас вивчалися лише два види дерев із понад 73 тисяч у всьому світі. Крім того, ці дослідження також не можуть підтвердити, що ці зв'язки є постійними.

Відомо, що в деяких дослідженнях учені спробували провести експерименти з використанням рослин у горщиках із різним розташуванням мереж, щоб запобігти росту коренів і грибків. Однак результати цього дослідження також можуть бути обумовлені штучним втручанням, яке спричинило зміну складу патогенів і грибків у ґрунті.

І все ж Гоксема, Джонс і Карст припускають, що деякі експерименти все ж таки можуть поставити крапку в питанні про існування грибкових мереж. Вони вважають, що для цього необхідно використовувати низку інструментів, у тому числі:

• картографування грибів у різних лісах по всьому світу;
• використання барвника для відстеження води, що тече через мережу;
• збір даних про можливе змішування.

Дослідники наполягають, що науковій спільноті необхідно провести нові експерименти, щоб виявити переконливі докази великої комунікаційної мережі грибів.

Раніше Фокус писав про те, що гриби можуть спілкуватися між собою: їхня мова частково схожа на людську.