Дослідники вважають, що вживлення мозкових імплантатів може виявитися набагато небезпечнішим із етичної точки зору, ніж ми могли б припустити.
Нейротехнологічний стартап Ілона Маска Neuralink працював над імплантацією вбудованого в череп мозкового чипа людини з моменту свого заснування у 2016 році. Після кількох років випробувань на тваринах Маск заявив про плани приступити до випробувань на людях протягом наступних 6 місяців, пише Science Alert.
Зазначимо, що спочатку основна увага була зосереджена на медичному використанні чипів, щоб допомогти паралізованим людям у спілкуванні, проте згодом з'явилася ідея зробити чипи масовими для зв'язку людського мозку з комп'ютерами.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Компанія Ілона Маска не єдина, яка працює в цьому напрямі, інші дослідники також вивчають можливість використання чипів для відновлення втрачених відчуттів чи управління протезами кінцівок серед іншого.
Однак головним залишається питання, як імплантація мозкового чипа вплине на людину. За словами доцентки філософії кафедри медичної етики та політики в галузі охорони здоров'я Пенсільванського університету Анни Векслер, безумовно, застосування чипів викликає деякі зміни, і тепер учені прагнуть зрозуміти, які саме.
Від наукової фантастики з мільярдної індустрії
Вживлення мозкових імплантатів широко описане в науково-фантастичних творах. Попри те, що нам ще належить створити літальні автомобілі, переконливі репліканти й пілотовані польоти на Марс, ідея вживлення чипа в людський мозок здається набагато ближчою, ніж будь-що з цього списку.
Справа в тому, що вже сьогодні понад 200 тисяч осіб тією чи іншою мірою використовують той чи інший вид BCI, переважно за медичними показаннями. Одним із найвідоміших варіантів використання сьогодні є кохлеарні імплантати, які дозволяють глухим людям у певному сенсі чути. Іншим не менш поширеним варіантом є профілактика епілептичних нападів: пристрої відстежують активність сигналів людського мозку, щоб передбачити майбутні напади й попередити людину, щоб вона могла уникнути певних дій або прийняти профілактичні препарати.
Крім того, вчені активно працюють над створенням імплантатів для людей із хворобою Паркінсона, депресією, обсесивно-компульсивним розладом і епілепсією, які вже перейшли на стадію випробування на людях.
Попри те, що наразі мозкові чипи обмежені медичною областю, у дослідженні 2018 року вчені описали широкий спектр областей для використання імплантів — від взаємодії з додатками до відеоігор, маніпулювання віртуальною реальністю й багато іншого.
Усе це може звучати як наукова фантастика, але реальність така, що ми досягли точки, коли культурні й етичні бар'єри для таких технологій почали випереджати технічні.
Несподіваний уплив
На сьогодні не існує підтверджених випадків насильницьких нападів люті, викликаних мозковими імплантами, проте дані свідчать про те, що вони все ж таки здатні викликати когнітивні зміни, що виходять за межі їхнього передбачуваного використання.
Векслер, професор філософії Пенсільванського університету, опитав людей із хворобою Паркінсона, яким проводили глибоку стимуляцію мозку, та виявив, що деякі з них втратили здатність самовідчуття. Тобто хвороба фактично позбавила їх відчуття того, ким вони були. Однак після лікування BCI допомогли людям знову відчути себе, допомагаючи лікувати основне захворювання.
У дослідженні 2016 року дослідники з Вашингтонського університету, Еран Кляйн і Сара Герінг, також помітили позитивні зміни особистості й самосприйняття в людей, які використовували BCI. Тоді учасники дослідження заявляли, що BCI допомогли їм повернути "справжнє я", втрачене внаслідок депресії чи обсесивно-компульсивного розладу.
Утім, реальність така, що не всі ці зміни виявилися позитивними. Наприклад, Фредерік Гілберт, професор філософії Університету Тасманії, який спеціалізується на прикладній нейроетиці, помітив деякі дивні ефекти, що стосуються:
- поняття особистості;
- ідентичності;
- дії;
- автентичності;
- автономії.
Учений зазначає, що поки що вплив мозкових чипів на людину надто мало вивчений, проте вже сьогодні є свідчення про те, що вони викликали зміни в особистості й вираженні сексуальності. Також Гілберт зазначає, що пацієнти часто заявляли про відчуття невпізнання себе після імплантації.
Смартфон у нашому мозку
У міру того, як технології удосконалюються з кожним роком, ми все більше наближаємося до бачення мозкового імплантату Ілона Маска "Fitbit у вашому черепі". Проте вчені попереджають, що ми маємо безліч причин ставитися до подібної практики з побоюванням.
По-перше, в такому випадку дуже легко стати залежним від телефона. Достатньо лише замислитися над тим, наскільки сильнішим стане смартфон у разі підключення до нашого мозку.
За словами Гілберта, у своїй практиці він зіткнувся з пацієнтом, у якого розвинувся свого роду параліч ухвалення рішень, і врешті-решт йому почало здаватися, що він не може вийти з дому або вирішити, що поїсти, не проконсультувавшись спочатку з пристроєм.
По-друге, за словами Гілберта, йому довелося зіткнутися з безліччю пацієнтів, які впали в депресію через втрату підтримки своїх пристроїв і їх видалення, коли випробування закінчилося або припиняло фінансуватися.
По-третє, ця залежність посилюється ще й тим, що вживлення чипа дуже дороге, а його підтримка потребуватиме постійних фінансових вливань, до яких, на жаль, не всі готові.
По-четверте, варто задуматися над тим, що людина зіткнеться з проблемами конфіденційності, пов'язаними з тим, що комп'ютер фактично отримує доступ до ваших мозкових хвиль.
Хоча ми все ще далекі від кіборгічного майбутнього електронно пов'язаних розумів, передбаченого такими людьми, як Ілон Маск, на думку вчених, наразі також важливо зосередитися на етичних питаннях, як і на технологічних.
Раніше Фокус писав про те, що новий мозковий імплантат допоможе використовувати соцмережі силою думки.