Гроші на чоботи, туніку та корм для коня: виявлено чек для римського легіонера

Масада — древня фортеця, побудована царем Іродом Великим між 37 і 31 роками до н.е., розташована на плато з видом на Мертве море в Південному окрузі Ізраїлю. Масаду з усіх боків оточують стрімкі скелі. Лише з боку моря нагору веде вузька, так звана "гадюча стежина", повідомляють Heritage Daily.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Під час Першої Римо-Юдейської війни, також відомої як Велике повстання, Масаду захопили сикарії (що означає "людина-кинджал"), група, що відкололася від єврейських зелотів. Сикарії були однією з перших організованих груп, яка спеціалізувалася на вбивствах.

У 72 році нашої ери десятий легіон Протоки (X Fretensis) під командуванням Луція Флавія Сільви вирушив на Масаду, щоб зламати опір сикаріїв. Легіон підтримували кілька допоміжних підрозділів, а також єврейські військовополонені (за свідченнями римсько-єврейського історика Йосипа Флавія, загалом близько 15 000 чоловіків і жінок).

Римляни оточили фортецю кільцем, утворивши стіну що простягалася майже на 11 км навколо гірського плато, підтримувана низкою укріплених таборів або тимчасових фортів.

Після кількох спроб прорвати оборону Масади римляни збудували гігантський облоговий пандус, щоб піднятися на висоту західної сторони твердині. Облогову вежу і таран повільно переміщали вгору по пандусу й 16 квітня 73 року н.е. стіни Масади прорвали.

Подальші події розділили істориків та археологів. За словами Йосипа Флавія: "волею Божою і необхідністю [сикаріям] судилося загинути", і що захисники тягнули жереб і вбивали одне одного по черзі, аж до останнього чоловіка (оскільки юдаїзм забороняє самогубство). Також Йосип Флавій стверджує, що їхній лідер, Елеазар бен Яір, наказав знищити всю провізію, щоб продемонструвати римлянам, що вони демонстративно обрали смерть, а не рабство.

Під час розкопок, проведених IAA, знайдено детальний військовий чек (один з трьох легіонерських чеків, знайдених у всій Римській імперії), виданий римському солдату-легіонеру періоду Першої юдейсько-римської війни 72 року нашої ери. Всього археологи знайшли 14 латинських сувоїв в Масаді, 13 з яких написані на папірусі, а один — на пергаменті.

У платіжній відомості міститься детальна інформація про зарплату римського солдата за два платіжні періоди (з трьох, які він отримував щорічно), включаючи різні відрахування, які з нього стягувалися.

Доктор Орен Аблеман, старший куратор-дослідник відділу сувоїв Мертвого моря Управління Старожитностей Ізраїлю, сказав: "Зарплата солдата включала відрахування на чоботи і туніку, а також ячмінний корм для його коня".

"Дивно, але деталі вказують на те, що відрахування майже перевищували зарплату солдата. Хоча цей документ дає лише уявлення про витрати одного солдата в конкретному році, очевидно, що, зважаючи на характер і ризики роботи, солдати залишалися в армії не лише заради зарплати", — додав доктор Аблеман.

За словами Аблемана, солдатам, можливо, дозволяли мародерствувати під час воєнних кампаній. Інші можливі припущення випливають з аналізу різних історичних текстів, що зберігаються в Лабораторії сувоїв Мертвого моря Ізраїльського управління старожитностей.

Наприклад, документ, знайдений у Печері листів у Нахаль-Гевері з часів повстання Бар-Кохба (132-135 рр. н.е.), проливає світло на деякі побічні махінації римських солдатів, які вони використовували, щоб заробити додаткові гроші. Цей документ є договором позики, підписаним між римським солдатом і єврейським мешканцем, причому солдат стягував з мешканця відсотки, вищі за дозволені законом. Цей документ посилює розуміння того, що до зарплати римських солдатів могли додаватися додаткові джерела доходу, що робило службу в римській армії набагато прибутковішою.

Раніше Фокус писав про римські прикраси, знайдені в стародавній лазні.

Також Фокус розповідав про останній легіон Риму, який проіснував до Середньовіччя.