Самотність вбиває: ризик серцевої недостатності пов'язали із соціальною ізоляцією
Нове дослідження показує, що як соціальна ізоляція, так і самотність пов'язані з вищими показниками серцевої недостатності.
Соціальну роз'єднаність можна розділити на два різні, але взаємопов'язані компоненти. "Соціальна ізоляція" належить до об'єктивної самотності або нечастих соціальних зв'язків, тоді як "самотність" визначається як хворобливе почуття, що виникає, коли чийсь реальний рівень соціальної взаємодії менший, ніж йому хотілося б.
Китайські вчені вивчили дані дослідження, в якому відстежувалися показники здоров'я населення протягом 12 років та оцінювалися психосоціальні фактори, такі як соціальна ізоляція та самотність, за допомогою самозвітних анкет. Вони вивчили показники здоров'я населення з понад 400 000 осіб середнього та старшого віку, пише Lab+Life Scientist.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та захопливі новини зі світу науки!
Дослідники виявили, що як соціальна ізоляція, і самотність підвищують ризик госпіталізації чи смерті від серцевої недостатності на 15–20%. Однак вони також виявили, що соціальна ізоляція була фактором ризику лише тоді, коли почуття самотності також було. Іншими словами, якщо людина була одночасно соціально ізольована і відчувала себе самотньою, самотність була важливішою. Самотність також збільшує ризик, навіть якщо людина не була соціально ізольована. Самотність та соціальна ізоляція частіше зустрічалися у чоловіків і також були пов'язані з несприятливою поведінкою та статусом здоров'я, такими як вживання тютюну та ожиріння.
Одна з причин цих результатів може полягати в тому, що люди можуть почуватися самотніми, навіть коли вони у стосунках або взаємодіють з іншими людьми, сказав старший автор Джихуей Чжан з медичного університету Гуанчжоу.
"Ці результати показують, що вплив суб'єктивної самотності був більш важливим, ніж вплив об'єктивної соціальної ізоляції, — сказав він. — За наявності самотності соціальна ізоляція не більш важлива для зв'язку із серцевою недостатністю. Самотність, ймовірно, є сильнішим психологічним стресором, ніж соціальна ізоляція, тому що самотність часто зустрічається у людей, які налаштовані вороже чи мають стресові соціальні відносини.
Чжан сказав, що дослідження вказує на необхідність ефективних інструментів для виявлення соціальної ізоляції та самотності в рутинній клінічній практиці, а також у ширшому прагненні забезпечити більшу соціальну підтримку. Це також свідчить про важливість розмежування цих двох чинників.
"Ми приділятимемо більше уваги тим людям, які почуваються самотніми через втручання, — сказав він. — Людей, які не почуваються самотніми, ми перевірятимемо на соціальну ізоляцію".
У майбутніх дослідженнях вчені планують вивчити вплив соціальної ізоляції та самотності на основні показники здоров'я вразливих груп населення, включаючи пацієнтів із діабетом 2 типу. Вони також працюють над експериментальними дослідженнями, щоб краще зрозуміти механізми, за допомогою яких соціальна ізоляція та самотність впливають на здоров'я серцево-судинної системи.
Раніше Фокус писав про те, що за стосунки не завжди відповідають гормони. Генетичне позбавлення степових полівок окситоцину не завадило їм формувати пари та створювати сім'ї, змінивши все, що нам було відомо про роль окситоцину у коханні та формуванні сім'ї.