Розділи
Матеріали

Плавали по "зоряних шляхах". Древні мінойці використовували розвинені технології навігації для мореплавства

Фото: Alessandro Berio | Мінойці — це егейська цивілізація бронзового віку на острові Крит, яка процвітала у 2600 — 1100 роках до нашої ери

Мінойці — це егейська цивілізація бронзового віку на острові Крит, яка процвітала у 2600 — 1100 роках до нашої ери. Термін "мінойський" є відсилкою до міфічного царя Міноса Кносського, постаті в грецькій міфології, що асоціюється з Тесеєм, лабіринтом і Мінотавром.

Фахівці вважають, що цивілізації бронзової доби орієнтували за зірками та використовували технології небесної навігації під час плавання. Такими ж методами користувалися древні люди з полінезійських та мікронезійських культур, пише HeritageDaily.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Дослідник Алессандро Беріо виявив нові докази розвитку значних морських технологій мінойців, що допомагало древній цивілізації в міжнародній морській торгівлі. Це зі свого боку сприяло накопиченню багатства та поширенню культури в усьому Середземномор'ї. Завдяки своєму розташуванню, залежність від навігації у відкритому морі та міжнародних торговельних потоків лежала в основі мінойської культури.

Археолог Беріо проаналізував особливості розташування палаців за напрямками навігації. Вважається, що великі прямокутні центральні двори, орієнтовані, як правило, з півночі на південь по довгій вісі є основною та визначальною архітектурною відмінністю мінойського палацового будівництва.

Результати дослідження показали, що мінойські палаци знаходилися на схід або захід важливих навігаційних зірок. Це, можливо, й допомагало мореплавцям орієнтуватися у жвавих торгових напрямках Леванту та Єгипту.

Окрім цього, розміщення будівель у такий спосіб символізувала особливі відносини Криту з іноземними торговими центрами та контроль, який місцеві еліти мали над певними морськими шляхами.

Дослідник також висунув теорію, що мінойці використовували "зоряні шляхи", або лінійні сузір'я, щоб допливти до міст у Середземномор'ї. Про це зокрема свідчать знайдені артефакти та фрески Мінойської цивілізації.

Ця зоря має прямий маршрут, що з'єднує Кносс — найбільший мінойський палац — з важливим торговим центром Сідоном (на території сучасного Лівану)
Фото: Alessandro Berio

Прикладом "зоряного шляху" є Спіка — найяскравіша зоря сузір'я Діви і одна з найяскравіших зір на нічному небі. Вона находиться в сузір'ї Діви. Окрім того, ця зоря має прямий маршрут, що з'єднує Кносс — найбільший мінойський палац — з важливим торговим центром Сідоном (на території сучасного Лівану).

За легендами, саме в цьому місті, Сідані, Зевс перетворився на бика та викрав дочку фінікійського царя принцесу Європу. Пара перетнула Середземне море і потрапила на острів Крит, де народила царя Міноса. Він і заснував Мінойську цивілізацію.

Також центральний двір мінойського торгового центру Закрос орієнтований на головні мінойські торговельні контакти за традиційними навігаційними зірками. А ще він знаходиться за напрямком за напрямком сильних сухих північних вітрів Егейського моря.

Також центральний двір мінойського торгового центру Закрос орієнтований на головні мінойські торговельні контакти за традиційними навігаційними зірками
Фото: Alessandro Berio

Ці відкриття демонструють розвиток технології та здібності мінойських мореплавців, які використовували "зоряний" компас у своїх подорожах. Ба більше, це кидає виклик загальноприйнятій думці, що навігація у відкритому морі, математика та міжрегіональна торгівля у бронзовому віці були обмеженими.

Однак це лише перший крок. Щоб отримати повне розуміння зв'язків між конкретними мінойськими палацами та містами-партнерами древніх цивілізацій, потрібні подальші вивчення.

Це ж дослідження відкриває цікавий погляд під новим кутом, а також да поглиблене розуміння економіки та мореплавства мінойців і того, наскільки важливою була роль небесної навігації у піднесенні цієї стародавньої цивілізації.

Раніше Фокус писав про найнебезпечнішу зброю античності. Рецепт її виготовлення досі залишається секретом для експертів та дослідників.