Повелья — це невеликий острів, розташований між Венецією та Лідо у Венеційській лагуні. Його історія — одна з найтемніших і найтрагічніших у всій країні. Колись тут була карантинна зона для жертв чуми, а згодом — жорстокий заклад для душевнохворих.
Острів Повелья — один з найвідоміших в Італії, однак його репутація не така ж веселкова. Вперше про нього згадується у 421 році, коли жителі Падуї і Есте рятувалися втечею від нашестя варварів. Окрім цього, його використовували переважно як римський військовий пост. Загалом, острів залишався відносно мирним і пропонував багато ресурсів для тих, хто там проживав. Так було до спалаху бубонної чуми у 18 столітті, пише Ancient Origins.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!
Чума, також відома як Чорна смерть, була дуже заразною і смертельною хворобою, яка швидко поширювалася по всій Європі, Азії та Африці. Італійці побоювалися, що епідемія й далі наражатиме на небезпеку жителів країни, а тому пізніше острів Повелья перетворили на своєрідну карантинну зону для кораблів, що прибували до Венеції. У такий спосіб вони намагалися запобігти подальшому поширенню хвороби.
Ізольованість від материка дозволяла стримувати розростання Чорної смерті. Принаймні так тоді вважалося, а тому усіх, у кого підозрювали наявність хвороби, примусово відправляли на острів для лікування та на карантин.
На жаль, цей план не мав належної ефективності.
Хворих на чуму здебільшого розміщували у великих спільних будівлях, лазаретах, де їх часто розділяли за статтю та ступенем тяжкості симптомів. Через це часто вони були переповненими, без належної санітарії та з поганою вентиляцією. Всі ці нелюдські умови лише допомагали поширенню хвороби.
Ба більше, самих хворих лікували неефективно, часто примітивними трав'яними засобами або ж кровопусканням, що також призводило до подальшого зараження.
Через це чимало жертв так і ніколи не повернулися з острова. Робітникам доводилося ховати тіла безпосередньо там. Вважається, що між 18 і 19 століттями на острові померло і було поховано понад 160 000 людей.
Деякі записи розповідають, що для поховання тіл також вдавалися до альтернативних методів, зокрема спалювання. Або ж їх просто залишали в одній великій купі для розкладання.
Нелюдський заклад
Згадом острів перетворили на місце лікування для душевнохворих. Однак це також не допомагало тим, хто потребував лікування та піклування. Навпаки, все було набагато гіршим і жахливішим.
На жаль, лікарня "прославила" острів своїми нелюдськими умовами та жорстоким ставленням до пацієнтів. Відомо про неймовірно велику кількість повідомлень про серйозні знущання, недбалість і варварські медичні процедури. Пацієнтів били, зв'язували і залишали в одиночних камерах на довгі періоди.
Окрім цього, зафіксовано також електрошокову терапію (вона передбачає пропускання електричного струму через мозок, що викликає короткий сплеск електричної активності, також відомий як напад, для полегшення симптомів деяких психічних розладів), лоботомію та інші експериментальні медичні процедури.
Все це спричиняло нові смерті у муках, а тіла пацієнтів закопували в тій же землі на острові, де раніше ховали жертв чуми.
Історії про привидів вигадані чи ні?
Зараз же дослідники паранормальних явищ називають острів одним з найжахливіших місць на Землі. А темна і трагічна історії створює безліч легенд про привидів.
Багато людей вірять, що духи жертв чуми та пацієнтів, які померли в таких жорстоких умовах, все ще перебувають на острові, оскільки це місце уособлює стільки смертей і страждань.
Відомо про численні повідомлення, які розповідають про примар та моторошні звуки на острові, зокрема крики, стогони та сміх, що долинають із закинутих будівель. Деякі відвідувачі відчували страх або неспокій на ньому, а дехто навіть стверджував, що зазнав фізичного нападу або його штовхнули невидимі сили.
Зараз же острів є приватною власністю і закритий для відвідування, що і додає йому моторошної атмосфери. Він вважається небезпечним, однак це не стримує екстремалів та поборників правди нелегально його відвідувати.
Хай там як, багато історій про привидів, пов'язаних з островом, засновані на чутках і легендах, а жодних наукових доказів, які б підтверджували ці надприродні явища, наразі нема. Однак ті, хто мав такий досвід, переконані, що за цими чутками стоїть правда.
Попри його моторошне минуле, знаходяться люди, які продовжують сподіватися та вірити у світле майбутнє острова. Якщо пощастить, то, можливо, на острові відбудуться певні зміни на краще.
Раніше Фокус розповідав про найстрашніших привидів Шотландії. Відомо, що замки — ідеальне місце для привидів. Крім того, там можуть бути підземелля, таємні кімнати, катівні та буквально скелети в буквальному сенсі в шафах.