Епіцентр божевілля: вчені використовують найбільшу колекцію мізків для дослідження захворювань
Підвали данського університету приховують у собі цікаву колекцію. Там зберігається найбільша кількість людських мізків, яку вчені використовують для досліджень, метою яких є знаходження нових методів лікування захворювань.
Незліченні полиці вишикувалися вздовж стін підвалу в данському університеті Оденсе, де зберігається, як вважається, найбільша у світі колекція мізків. У ній налічується 9 479 екземплярів, витягнутих із трупів пацієнтів психіатричних лікарень протягом чотирьох десятиліть до 1980-х років. Колекція, яка досі зберігається у формаліні, була справою всього життя видатного данського психіатра Еріка Стормгрена, пише Science Alert.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал . Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та захоплюючі новини зі світу науки!
"Розпочата в 1945 році, вона була своєрідним експериментальним дослідженням", — пояснив Єспер Ваці Краг, експерт з історії психіатрії. Стромгрен і його колеги вважали, що, можливо, вони зможуть дізнатися щось про те, де саме в мозку локалізуються психічні захворювання.
Мізки збирали після розтину тіл людей, поміщених у психіатричні інститути по всій Данії. Ні в померлих, ні в їхніх родин не питали дозволу. "Це були державні психіатричні лікарні, і не було людей зі сторони, які ставили б запитання про те, що відбувається в цих державних установах", — заявив Ваці Краг. За його словами, у той час права пацієнтів не були предметом першочергової уваги. "Навпаки, суспільство вважало, що його потрібно захищати від таких людей", — сказав дослідник з Університету Копенгагена.
У період із 1929 по 1967 роки закон вимагав стерилізації людей, поміщених у психіатричні клініки. До 1989 року вони мали отримати спеціальний виняток, щоб їм дозволили вступати в шлюб. "Данія вважала психічно хворих людей "тягарем для суспільства" і думала, що, якщо їм дозволити мати дітей і випустити їх на волю, — вони створять усілякі проблеми", — сказав Ваці Краг.
У ті часи кожен померлий данець піддавався розтину, сказав патологоанатом Мартін Віренфельдт Нільсен, директор колекції. "Це було просто частиною культури, розтин був просто ще однією лікарняною процедурою", — пояснив він.
Еволюція посмертних процедур і зростаюча обізнаність про права пацієнтів призвели до того, що у 1982 році колекція перестала поповнюватися. Після цього почалися довгі й запеклі дебати про те, що з нею робити. Державна рада з етики Данії врешті-решт постановила, що колекція має бути збережена і використана для наукових досліджень.
Розкриття прихованих секретів
Колекцію, яка тривалий час зберігалася в Орхусі на заході Данії, було перевезено в Оденсе у 2018 році. Дослідження колекції протягом багатьох років охоплювали широкий спектр захворювань, включно з деменцією, шизофренією, біполярним розладом і депресією.
"Дебати здебільшого вщухли, і тепер люди кажуть: "Це дуже вражаюче і корисне наукове дослідження, якщо ви хочете дізнатися більше про психічні захворювання", — сказав директор колекції.
Деякі з мізків належали людям, які страждали як на психічні розлади, так і на захворювання мозку.
"Оскільки багато хто з цих пацієнтів перебував у лікарні, можливо, половину свого життя або навіть усе життя, у них могли бути й інші захворювання мозку, такі як інсульт, епілепсія або пухлини мозку", — додав він.
Наразі колекцію використовують у чотирьох дослідницьких проєктах. "Якщо вона не використовується, то від неї немає ніякої користі, — сказав колишній голова Асоціації психічного здоров'я країни Кнуд Крістенсен. — Тепер вона в нас є, і ми повинні її використовувати". Також Крістенсен поскаржився на брак ресурсів для фінансування досліджень.
Нейробіологиня Сусана Азнар, фахівчиня з хвороби Паркінсона, яка працює в дослідницькій лікарні Копенгагена, використовує колекцію в межах дослідницького проєкту своєї команди. Вона сказала, що ці мізки унікальні тим, що дають змогу вченим побачити ефект від сучасних методів лікування.
"Їх не лікували тими методами, які ми маємо зараз, — сказала вона. — Мозок пацієнтів у наші дні міг бути змінений внаслідок лікування, яке вони отримували". Коли команда Азнар порівняє їх із мозком з колекції, вони сподіваються зрозуміти, чи пов'язані ці зміни з новими способами лікування.
Раніше Фокус писав про специфічний білок, який здатний чистити мозок від продуктів метаболізму після інсульту. З його допомогою лікарі зможуть продовжувати життя пацієнтам.