Банку чи пляшку: вчені досліджували вплив ємностей на свіжість пива
Суперечка, яка тривалий час розділяла любителів пива, нарешті вирішилася завдяки недавньому дослідженню, опублікованому вченими. Вони також розповіли, який напій менш сприйнятливий до ємностей.
Свіжість пива може бути предметом дискусій серед його любителів, особливо коли йдеться про те, де краще зберігати пиво – у банках чи пляшках. Однак нещодавній звіт, опублікований вченими, свідчить про те, що відповідь на це питання не є однозначною і може залежати від типу пива. Згідно з дослідженням, янтарний ель, як правило, залишається свіжішим у пляшках, водночас як вибір тари практично не впливає на стабільність індійського блідого елю (IPA), пише Technology Networks.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та захопливі новини зі світу науки!
Пиво містить різноманітні смакові сполуки, які виробляються дріжджами, хмелем та іншими інгредієнтами. Під час зберігання ці сполуки піддаються хімічним реакціям, у яких одні смакові компоненти руйнуються, інші утворюють нові. Цей процес може призвести до заброджування пива, внаслідок чого зменшуються деякі приємні смакові якості та збільшуються неприємні. Щоб вирішити цю проблему, дослідники вивчали старіння пива, приділивши увагу переважно світлим сортам та обмеженій кількості хімічних речовин. Однак у цьому дослідженні Джесіка Пренні та її колеги вивчили старіння бурштинового елю та IPA, а також додаткових сполук. Команда також провела перше порівняння стабільності пива, що зберігалося у скляних пляшках та алюмінієвих банках.
Вивчення старіння пива в банках та пляшках
Щоб змоделювати типові умови зберігання, банки та коричневі пляшки з янтарним елем та IPA охолоджувалися протягом місяця, а потім зберігалися при кімнатній температурі протягом п'яти місяців. Упродовж цього періоду дослідники кожні два тижні аналізували вміст метаболітів у відкритій тарі. Концентрація деяких метаболітів у янтарному елі, таких як деякі амінокислоти та ефіри, значно відрізнялася залежно від того, в якій тарі він був упакований – у пляшці чи банку. Навпаки, IPA був менш чутливий до типу упаковки, можливо, через більш високу концентрацію поліфенолів, що містяться в хмелі. Ці сполуки не тільки запобігають окисленню, а й зв'язуються з амінокислотами, утримавши їх у пиві, а не дозволивши їм прилипати до внутрішньої поверхні тари.
Метаболічний профіль як янтарного елю, так і IPA змінювався з плином часу, незалежно від того, в яку тару вони були упаковані – у банку чи пляшку. Проте бурштиновий ель у банках продемонстрував найбільші зміни під час витримки. Коли дослідники визначать, як ці зміни впливають на смак, пивовари зможуть приймати більш обґрунтовані рішення щодо вибору оптимального типу упаковки для конкретного сорту пива.
Раніше Фокус писав про те, що пиво може покращити роботу кишківника. Вчені назвали оптимальну дозу для отримання максимальної користі.