Розділи
Матеріали

Гігантська морозилка. Навіть у найхолодніші періоди історії Земля не була повністю покрита льодом

Фото: Philipp Tur/Getty Images | Земля під час мариноанського льодовикового періоду могла бути більш мжичною, ніж ми думали

Нове дослідження передбачає, що екстремальні температури не змогли скувати в крижані лещата планету — на поверхні залишилися ділянки оголеного океану, і в ньому жевріло життя.

Століттями вчені вивчають минуле Землі, щоб пролити світло на події, які відбувалися на нашій планеті мільйони й навіть мільярди років тому. Відомо, що близько 700 мільйонів років тому щось змусило Землю поринути у тривалий період похолодання, пише Science Alert.

Задовго до того, як складне життя перемістилося з океану на сушу і влаштувалося тут, наша планета пережила льодовиковий період, і навіть не один. В обох випадках "крижані пазурі" тягнулися далеко від полюсів, поступово перетворюючи нашу планету на надзвичайно холодну пустку.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Однак питання про те, як далеко простягалися льодовики й чи насправді наша планета повністю перетворювалася на "снігову кулю", досі залишається відкритим і викликає безліч суперечок. Деякі вчені припускають, що крижані лещата повністю скували планету, покривши Землю товстим шаром льоду аж до екватора. Інші ж, навпаки, вважають, що екваторіальні широти залишалися відносно вільними від льоду, про що свідчать скам'янілості.

Вважається, що цих ділянок оголеного океану було достатньо для того, щоб кисень і світло проникали у воду, а отже, складне життя продовжувало процвітати під товщею води. У новому дослідженні вчені з Китаю та Великобританії припускають, що відкриті ділянки океану, не скуті льодами та придатні для життя, могли існувати навіть далеко від екватора.

Ілюстрація моделі замерзлої Землі з відкритими водами в океанах низьких і середніх широт.
Фото: Dr Huyue Song

Зазначимо, що за першим льодовиковим періодом настав короткий перепочинок, коли вулкани викинули вуглекислий газ, проте він не тривав довго, і на зміну цьому періоду близько 650 мільйонів років тому прийшов другий льодовиковий період, який також називають мариноанським зледенінням.

Вчені вважають, що ці періоди могли бути благом для забезпечення морських екосистем поживними речовинами, коли льодовики відступили. Вважається, що саме цей процес міг стати поштовхом для вибуху біорізноманіття, проте вчені впевнені, що цей період був вкрай важким для складного життя, яке намагалося вижити в холодних водах, відрізаних від атмосфери в розпал льодовикового періоду.

Теоретично у середі, позбавленої кисню, мають переважати найпростіші організми. Однак це зовсім не те, що виявили дослідники. У ході дослідження вчені вивчили чорні сланці, заховані в Нантуо (Південний Китай), що зберігають сліди відкладень, що колись скинули льодовики Марино. Усередині них дослідники виявили мікроскопічні частинки надзвичайно складних організмів, які, мабуть, колись були одним з різновидів водоростей.

Ця знахідка передбачає наявність фотосинтезу, а це призводить до залежності від сонячного світла, що свідчить про те, що в льодовикові періоди Земля, ймовірно, не була вся скута льодами. Вчені припускають, що поверхню нашої планети також покривали ділянки відкритого океану, які не були покриті льодом, де підводне життя могло вбирати ультрафіолетові промені.

Вчені зіставили отримані ними дані з результатами безлічі попередніх досліджень і дійшли висновку, що льодовикові періоди на Землі насправді не змогли скувати льодами всю планету. До того ж вчені вважають, що ці ділянки відкритого океану, судячи з місця, де було знайдено пласти скам'янілостей сьогодні, мали розташовуватися далеко від екватора.

Раніше Фокус писав про те, що крижаний щит Гренландії наближається до точки неповернення.