Арктика невблаганно "худне". Навіть у піковому значенні площа крижаного покриву скоротилася на 1 млн км²
Дослідники виявили, що максимальна площа арктичного льоду цього року стала п'ятою з кінця за весь час супутникових спостережень.
Останні десятиліття вчені зосереджені на вивченні того, як глобальне потепління та зміни клімату впливають на швидкість танення льодовиків. На жаль, прогнози невтішні — нові дослідження показують, що останніми роками Арктика невблаганно втрачає свій льодовий покрив, пише PHYS.org.
Супутникові спостереження стартували в 1979 році й з того часу вчені щороку фіксують пікові точки протяжності льоду по всій земній кулі. Не став винятком і цей рік — вчені виявили, що на початку березня 2023 року морський лід покрив лише 14,6 мільйонів квадратних кілометрів Північного Льодовитого океану. Зазначимо, що показники були взяті в піковій точці й показують, що протяжність льоду арктичного втратила майже 1 мільйон квадратних кілометрів, що еквівалентно площі більшій за Єгипет.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
За даними Національного центру даних зі снігу та льоду Університету Колорадо в Боулдері, зимовий арктичний лід, як правило, покриває найбільший простір океану у березні, після чого він поступово стоншується і починає танути протягом весняних і літніх місяців. Зрештою, його показник досягає точки мінімуму до вересня.
Найнижчий пік покриття арктичного льоду був зафіксований дослідниками у 2017 році, коли загальна протяжність становила лише 14,4 мільйонів квадратних кілометрів. З того моменту вчені зафіксували п'ять найнижчих показників за історію супутникових спостережень.
За словами директора центру Марка Серреза, вони з колегами вважають, що найбільше потепління в Арктиці, мабуть, відбувається на атлантичній стороні Північного Льодовитого океану поблизу Баренцевого моря. Дослідники також зазначають, що причини такої екстремальної втрати льоду все ще вивчаються, проте дослідники вважають, що не останню роль у цьому процесі відіграє тепла вода з Атлантики.
Дослідники також виявили, що цьогоріч перехід від чистого замерзання до чистого танення відбувся приблизно на 6 днів раніше, ніж у середньому за період із 1981 по 2012 роки. Ймовірно, свій внесок у цей процес внесли зміни в циркуляції океану та вітер.
Вчені зазначають, що зібрані дані, на жаль, не вдасться використати для прогнозування того, наскільки лід зменшиться до вересня, оскільки вплив на цей процес мають непередбачувані літні погодні умови.
Раніше Фокус писав про те, що крижаний щит Гренландії наближається до точки неповернення.