Розділи
Матеріали

Создана запутанная карта подводного мира: ученые отметили на ней почти 20 000 древних вулканов

Фото: NOAA Ocean Exploration | Вчені створюють підводну карту Землі

Однак це становить менше чверті всього того, що таїть у собі гладь світового океану Землі.

Світовий океан покриває 70% усієї нашої планети, а тому не дивно, що у його водах ховається безліч дивовижних речей, про які все ще невідомо науці. У новому дослідженні вчені зосередилися на тому, щоб створити щось на кшталт підводної карти Землі, яка б попереджала про всі небезпеки, що таїть у собі океан, пише Science Alert.

Група дослідників під керівництвом Джулії Геворкян з Океанографічного інституту Скриппса у Каліфорнії використала нову порцію супутникових знімків, щоб заповнити проміжки, що зяяли, в нашому розумінні підводного царства. Таким чином вчені відкрили понад 19 000 нових підводних гір, які справді вражають своїми розмірами.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Зазначимо, що ці підводні структури були створені внаслідок вулканічної активності, а висота деяких із них може досягати тисячі метрів. За словами Геворкян, вони з колегами й припустити не могли, що океанське дно усіяне подібними структурами. І це при тому, що на думку вчених, їм вдалося нанести на "карту" лише менше чверті всього, що таїть океан.

Результати досліджень свідчать, що підводні гори часом можуть досягати від 3 до 10 кілометрів. Як правило, такі потужні структури легко виявляються на дні океану за допомогою гідролокатора, проте лише в тому випадку, якщо корабель пройде прямо над ними.

Картографування трьох підводних вулканів із використанням супутникових даних (ліворуч) у порівнянні з гідролокатором (праворуч)
Фото: Gevorgian et al., Earth and Space Science, 2023

Геворян зазначає, що завданням із зірочкою є виявлення підводних гір висотою не більше 2 км, хоча вони, зазвичай, формуються поблизу серединно-океанічних хребтів, де магма проштовхується крізь тонку і покриту тріщинами земну кору.

Під час дослідження вчені вивчили супутникові дані протягом останнього десятиліття або близько того. Вони припустили, що знімки допоможуть виявити невеликі нерівності на поверхні океану, а далі вони могли б створити карту підводних гір.

Зазначимо, що для виявлення високих підводних гір використовують сонар, який по суті рикошетить від морського дна. Водночас супутникова альтиметрія робить те саме, але опосередковано — вимірюючи невеликі зміни висоти поверхні моря, які відображають гравітаційне тяжіння, що походить від насипів у підводній земній корі. Простими словами, що більше буде насип, то більшим буде гравітаційне тяжіння, що притягує морську воду зверху.

Використовуючи цей метод, Геворкян із колегами вдалося виявити 19 325 нових підводних вулканів. Таким чином вчені змогли доповнити та трохи виправити карту, створену у 2011 році, на яку вже було нанесено 24 643 вулкани. Тепер загальна кількість підводних структур, про які відомо дослідникам, становить майже 43,5 тисячі, що майже вдвічі більше, ніж те, що ми знали раніше. Однак дослідники зазначають, що ми все ще знаємо недостатньо — за попередніми даними, на карту нанесено лише менше ніж чверть усіх підводних гірських структур.

Зазначимо, що раніше дослідники вважали, що виявити невеликі підводні гори неможливо за допомогою супутникових даних. Однак це дослідження змінило все. Так, наприклад, висота найменшої гори, яку вдалося виявити Геворкян із колегами складає всього 421 метр. Більшість з нині виявлених структур були вище 700 метрів, а деякі досягали близько 2 500 метрів.

Раніше Фокус писав про те, що вчені попереджають, що майбутнє Сутінкової зони океану висить на волосині.