Археологи знайшли шишку віком 80 млн років: тепер доведеться переписати історію цілого виду

Саговники, рід голонасінних, які можуть нагадувати мініатюрні пальми, довгий час вважалися "живими скам'янілостями", що мінімально еволюціонували з часів динозаврів. Однак нещодавнє відкриття в Каліфорнії поставило під сумнів це уявлення, показавши динамічнішу еволюційну історію цих рослин, пише Phys.org.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Відкриття зробили два палеоботаніки з Канзаського університету Андрес Ельгорріаг та Браян Аткінсон. Вони опублікували свої висновки в журналі New Phytologist, детально описавши знахідку 80-мільйонного пилкового конуса, знайденого в кампанському сланцевій формації Хольц, розташованому в каньйоні Сілверадо, штат Каліфорнія.

Саговники маловідомі, але становлять значну частину рослинного різноманіття, складаючи близько 25% всіх покритонасінних. Вони мають товсті стебла і низький зріст, з товстими, схожими на долоні листками на верхівці. Рослини утворюють шишки, подібні до соснових, і споріднені з іншими насіннєвими рослинами, які також не утворюють квітів, такими як гінкго та мавпяче дерево-головоломка. Попри їхню важливість, брак викопних решток і плутанина в класифікації деяких викопних зразків призвели до того, що наукове уявлення про історію еволюції цих рослин залишається туманним.

Переважала думка, що саговники не зазнали значних змін у далекому минулому. Однак дослідники з КУ проаналізували 80-мільйонний пермінералізований пилковий конус і виявили, що зовнішня морфологія цього пилкового конуса відрізнялася від сучасних саговників. Це свідчить про те, що саговники насправді не є "живими скам'янілостями" і що вони, ймовірно, мають більш динамічну еволюційну історію, ніж вважалося раніше.

Завдяки такому відкриттю дослідники зрозуміли, що в цей час існували саговники, які дійсно відрізнялися від тих, які ми бачимо сьогодні, своїм розміром, кількістю пилкових мішків та багатьма іншими ознаками. Можливо, ми не знайшли так багато скам'янілостей саговників, а можливо, ми знаходимо їх, але просто не впізнаємо, тому що вони дуже відрізнялися від сучасних.

Частково спираючись на форму лусочок шишки, пилку та пилкових мішечків, вони віднесли давню рослину до Skyttegaardia, нещодавно описаного роду, заснованого на ізольованих лусочках шишки, знайдених у Данії і датованих ранньою Крейдою (близько 125 мільйонів років тому). Крім того, вони розвіяли деякі початкові сумніви щодо віднесення нового роду до групи саговникових.

Завдяки додатковій інформації від нової викопної рослини, дослідники КУ були "цілком впевнені" у своєму філогенетичному аналізі, який показав позитивну спорідненість Skyttegaardia з саговниковими.

За словами дослідників, їхній опис первісної рослини показує, як палеоботаніка може розповісти нам більше про те, як працює природа в глибині віків. Час, так само як і скам'янілості, може розкрити розуміння, яке не є очевидним при вивченні лише живих рослин чи організмів.

Це тематичне дослідження є чудовим прикладом того, як скам'янілості можуть сприяти нашому розумінню еволюції протягом тривалих періодів. Він також підкреслює важливість збереження та вивчення скам'янілостей для майбутніх поколінь, щоб вони могли краще зрозуміти історію життя на Землі.

Попри труднощі, знахідка 80-мільйонного пилкового конуса дає чіткіше розуміння історії еволюції саговників. Це свідчить про те, що ці рослини не є "живими скам'янілостями", а мають динамічнішу еволюційну історію, ніж вважалося раніше.

Крім того, це відкриття наголошує на нагальній потребі в захисті саговників, які перебувають під загрозою зникнення. Вони стикаються з численними загрозами, включаючи втрату середовища існування, зміну клімату та незаконну торгівлю. За словами Ельгорріаги, "торгівля саговниками також є значною проблемою".

Фокус раніше розповідав, чому доведеться переглянути хронологію еволюції: дослідники виявили скам'янілості перцю чилі.