Від Цезаря до Генріха VIII: погляд на найганебніші та найскандальніші розлучення в історії

Протягом історії розлучення було причиною багатьох скандалів, які привертали увагу суспільства. Хоча деякі з них нічим не примітні, інші неймовірно шокують через причини, драматизм судових процесів і викриття, які вони винесли назовні, пише Ancient Origins.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Цезар і Помпея: рідкісний прорахунок

До того, як стати одним із найвидатніших лідерів Риму, Юлій Цезар був звичайним політиком. У 69 році до н. е. померла його перша дружина, і після повернення до Риму він одружився з Помпеєю.

Вона мала хороші зв'язки, і їхній шлюб був політичним союзом. Однак, коли Цезаря обрали релігійним лідером Риму, його життя і життя всіх інших повинно було бути бездоганним. У 62 році до н. е. Помпею звинуватили в тому, що вона запросила коханця на релігійну церемонію, яку могли відвідувати лише жінки.

Цезар розлучився з нею, і скандал підкріпив чутки. Деякі політичні суперники розцінили те, як він впорався зі скандалом, як слабкість. Кар'єра Цезаря врешті-решт відновилася, але розлучення стало рідкісною помилкою в його блискучій історії.

Король Генріх VIII і Катерина Арагонська: перший із багатьох

Розлучення короля Генріха VIII з Катериною Арагонською — добре відома історія. Вони були одружені 24 роки, але Генріх розчарувався її нездатністю народити спадкоємця чоловічої статі. Він домагався анулювання шлюбу на підставі того, що Катерина раніше була одружена з його братом, що робило його шлюб недійсним.

Однак Катерина відмовилася визнати анулювання шлюбу, а Папа Римський відмовився його задовольнити, що призвело до запеклої суперечки між Генріхом і католицькою церквою. Генріх відійшов від церкви і заснував Англіканську церкву, очоливши її, а також отримав анулювання шлюбу і одружився з Анною Болейн.

Розлучення мало далекосяжні наслідки, включаючи англійську Реформацію і заснування Англіканської церкви, а тисячі людей загинули, коли різні християнські секти боролися за контроль над Англією.

Нерон і Клавдія Октавія: ще одна помилка Нерона

Нерон, відомий як один із найгірших і найбожевільніших імператорів Риму, одружився з Клавдією Октавією, коли йому було лише 16 років. Їхній шлюб був політичним, і хоча Клавдія була слухняною дружиною, Нерон славився своїм розкішним способом життя і зв'язками з іншими жінками.

Зрештою, Нерон розлучився з Клавдією і звинуватив її в перелюбі та інших злочинах, щоб одружитися зі своїм новим коханням, Поппеєю Сабіною. Однак це порушувало римську традицію і підривало гідність імператорської влади. Розлучення стало скандалом, який приніс Нерону ще більшу недобру славу. Клавдія користувалася широким захопленням римського народу, який бачив у ній символ чесноти і моралі, особливо в порівнянні з її чоловіком.

Імператор Костянтин і Фауста — сімейна справа

В античній політиці родинна вірність іноді ставилася вище від особистого щастя, як у випадку шлюбу імператора Костянтина з Фаустою, донькою Максиміана, його співімператора. Їхній союз мав скріпити зв'язок між двома чоловіками, але їхні стосунки були нещасливими з самого початку, попри народження дітей.

Ходили чутки про зраду Фаусти, яка нібито мала зв'язок зі своїм пасинком Кріспом, а Костянтин, за чутками, мав зв'язок з мачухою Фаусти. Схоже, що в цій родині романи були способом життя.

Неможливо знати, чи ці чутки правдиві, чи просто продукт політичного маневрування, чи то ворогів Костянтина, чи то самої Фаусти. Якою б не була причина, наслідки стали смертельними.

Між травнем і червнем 326 року Костянтин стратив Кріспа, а в липні Фауста задихнулася у власній ванні. Скандал зашкодив репутації Костянтина і спричинив напруженість у стосунках між ним і Максиміаном, батьком Фаусти.

Карл Великий і його друга дружина — кінець союзу

У 771 році Карл Великий, перший імператор Священної Римської імперії, одружився зі своєю другою дружиною в межах політичного союзу з лангобардами, германським народом, який на той час правив більшою частиною Італії, і Папою Римським, проти свого рідного брата Карломана. Однак їхній шлюб був далекий від кохання: Карл Великий вважав свою дружину огидною і називав її "свиноматкою".

Їхній союз приніс лише одну дитину, Пепіна, і був недовгим. Коли Карломан помер у 771 році, Карл Великий більше не потребував ні політичного союзу, ні його непривабливої дружини. Замість того, щоб піти належним законним шляхом, Карл Великий просто оголосив про розлучення і повернув дружину лангобардам, сильно образивши їх.

Розлучення спричинило конфлікт між двома сім'ями, який тривав десятиліттями. Карл Великий одружувався і розлучався ще кілька разів, але всі його шлюби були політичними і зрештою розпалися.

Вілмотт і Джон Бері — нерозлучені

До сучасної епохи жінки мали обмежені можливості, якщо вони хотіли розірвати шлюб. Одним із небагатьох законних способів — розірвання шлюбу, але воно вимагало від жінки довести, що шлюб ніколи не був укладений, оскільки церковне визначення шлюбу ґрунтувалося на продовженні роду.

У 1561 році Вілмотт Бері звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу зі своїм чоловіком Джоном, стверджуючи, що він став імпотентом після удару коня. Її аргумент прийняли місцеві церковні чиновники, і жінка отримала анулювання шлюбу. Пара пішла далі і одружилися з іншими людьми.

Проблема виникла, коли невдовзі після цього в Джона народилася дитина, що спричинило скандал. Церква оголосила, що їхні нові шлюби недійсні, але в очах Бога вони все ще вважаються одруженими. За цим послідувала низка незручних судових позовів, що призвело до прийняття нового законодавства, яке анулювало будь-яке розірвання шлюбу, якщо чоловік згодом виявився здатним мати дітей.

Барбара Вільє і Роберт Філдінг — розлучення і двоєженство

Шлюб Барбари Вільє, 1-ї герцогині Клівлендської та графині Каслмейн, і Роберта Філдінга був одним із найскандальніших і найбрудніших в історії. Вільє здобула свої неймовірні титули та багатство, будучи колишньою (і улюбленою) коханкою короля Чарльза II.

У 64 роки Вільє познайомилася з Робертом Філдінгом, ненадійним мисливцем за багатством і негідником, і з головою поринула у нещасливий шлюб у 1705 році. Вона не знала, що Філдінг був не лише поганою людиною, але й швидко пішов під укіс. Чоловік був жорстоким і постійно їй зраджував. У 1708 році Вільє подала на розлучення.

Шлюборозлучний процес став безладним і включав звинувачення у зраді, знущаннях і навіть заяву Вільє про те, що Філдінг намагався її вбити. Зрештою, розлучення допустили, але не раніше, ніж Вільє виплатить Філдінгу велику суму грошей, щоб викупити власні коштовності, які він вкрав.

Однак на цьому скандал не закінчився. Після того, як розлучення завершилося, Вільє виявила, що Філдінг знову одружився, цього разу на заможній вдові, яку він також обдурив. Вона негайно подала на нього до суду за двоєженство.

Філдінга визнали винним і засудили до смертної кари, але йому вдалося втекти з в'язниці до Франції. Вільє, тим часом мала ще кілька шлюбів і романів, зокрема за чутками, з самим королем.

Насамкінець, чи то в Стародавньому Римі, чи в наш час, розлучення завжди було брудною справою, сповненою скандалів, зрад і розбитих сердець. Але, попри все це, люди продовжували шукати кохання і щастя, навіть якщо це означало пережити кілька невдалих шлюбів на цьому шляху.

Раніше Фокус розповідав про першу жінку, яка стала професійною художницею та мала власну успішну студію. Вона виборола своє місце під сонцем всупереч чоловічим правилам та законам середньовіччя.