Шерстисті мамонти були схиблені на сексі. Аналіз бивнів показав, що у самців зашкалював тестостерон

Сильні гормональні сплески та підтікання сечі є двома яскравими й вельми неромантичними ознаками того, що слонам настав час спаровуватись. У новому дослідженні вчені вирішили провести паралелі між сучасними гігантами та їх давно вимерлими родичами, мамонтами. Дослідники вважають, що ці тварини також були схиблені на сексі й страждали від сплесків тестостерону, пише Daily Mail.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Під час дослідження вчені з університету Мічігану зосередилися на аналізі бивнів шерстистих мамонтів віком понад 30 тисяч років. Результати дослідження свідчать про те, що, як і сучасні родичі, самці мамонти страждали від сплеску тестостерону, що буквально змушувало їх ставати агресивними та вступати у конфлікти зі своїми родичами.

Зазначимо, що цей стан називається "муст" і є чимось на кшталт сп'яніння. У цей період самці слони відчувають шалене сексуальне збудження, а часом і проявляють небувалу агресію. Вчені вважають, що самці шерстистих мамонтів, які давно вимерли, мабуть, також проживали подібні стани.

За словами провідного автора дослідження, наукового співробітника Музею палеонтології Мічиганського Університету Майкла Черні, аналіз викопних бивнів показав, що подібно до сучасних слонів, дорослі самці мамонти проживали муст. Зазначимо, що це вперше, коли дослідникам вдалося побачити ці сплески тестостерону у давно вимерлого виду.

Тепер дослідники вважають, що це може свідчити, що мамонти відчували весь набір ознак цього стану, що й сучасні слони, враховуючи:

• агресивну поведінку;
• підтікання сечі;
• виділення зі скроневої залози позаду ока;
• зміна пози та ходи.

Зазначимо, що шерстисті мамонти (Mammuthus primigenius) були одним з останніх видів мамонтів, що коли-небудь живуть на Землі, поки не вимерли остаточно приблизно 4 000 років тому. Дослідники зазначають, що представники цього виду співіснували з ранніми людьми, які полювали на них заради їжі, кісток та бивнів для виготовлення зброї та предметів мистецтва. До цього часу вчені не знають точну причину зникнення вовняних мамонтів.

У новому дослідженні вчені використали кістковий матеріал дентину, щоб відновити історію мамонтів. Ця тканина входить до складу людських зубів, а також бивнів слона та шерстистого мамонта та здатна зберегти гормональні коливання.

За словами співавтора дослідження, професора Департаменту наук про Землю та навколишнє середовище Деніела Фішера, бивні мамонта, по суті, є певним "літописом", який у міру зростання дентину, зберігає в собі історію життя мамонта в різні періоди.

Під час дослідження вчені вивчили бивні 550-річного самця, що жив приблизно 38-33 мільйонів років тому, а також самки, яка ходила по Землі майже 6 000 років тому. Далі зразки порівняли з бивнем сучасного африканського слона віком від 30 до 40 років, убитого 1963 року у Ботсвані.

Дослідники виявили, що у слона під час муста сплески тестостерону були у 20 разів вищими. Водночас у шерстистих мамонтів вони були вищими в 10 разів від звичного стану.

Тепер дослідники сподіваються, що отримані ними результати стануть початком для подальшого вивчення життя стародавніх організмів, зокрема тварин, мавп і людей, які давно вимерли.

Раніше Фокус писав про те, що шерстисті мамонти не завжди були "пухнастими".