Вчені розкрили секрет холоднокровності акул-молотів: роблять трюк, щоб зігрітися під час полювання
Раніше дослідники не розуміли, як цим хижакам вдається підтримувати температуру тіла і занурюватися в глибокі та холодні води океану.
Як і більшість риб, акули повністю екзотермічні, а температура їхнього тіла значною мірою залежить від навколишнього середовища. Це може стати дуже суттєвою проблемою для великих хижих риб, які якимось чином повинні підтримувати певну температуру тіла, полюючи в глибших і холодніших водах океану, пише SciTechDaily.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Раніше дослідники не розуміли, як їм це вдається, але, схоже, нове дослідження проливає світло на ці дивовижні здібності. Відомо, що зубчасті акули-молоти (Sphyrna lewini) мешкають у теплих поверхневих водах океану в помірних та тропічних прибережних районах. Однак вони також здійснюють багаторазові глибоководні занурення на глибину близько 800 метрів, де температура води може опускатися до 4 градусів за Цельсієм.
Водночас дослідникам відомо, що в акул-молотів відсутні морфологічні та судинні пристрої для активного збереження тепла тіла. А отже постає питання, як їм вдається підтримувати температуру тіла під час глибоких холодних занурень?
Щоб розкрити цю таємницю, Марк Роєр з колегами розробили сучасні дистанційні чіпи, які були імплантовані всередину дорослих акул, а потім фіксували такі дані як:
- глибину;
- температуру довкілля;
- швидкість активності;
- рухи тіла;
- внутрішню температуру тіла.
Вчені проаналізували зібрані дані й виявили, що акули зберігали підвищену температуру тіла близько 20 градусів за Цельсієм до максимально глибокої точки занурення, а піднімаючись починали різко втрачати тепло.
Виходячи з отриманих даних, автори дослідження вважають, що акули-молоти ефективно затримують дихання під час занурення. По суті вони щільно закривають рот і/або зяброві щілини, щоб зменшити потік холодної води через зябра, а значить звести втрату дорогоцінного тепла до мінімуму. А швидка втрата тепла під час підйому на поверхню води, ймовірно, відображає повторне відкриття рота та/або зябрових щілин.
Співавтори дослідження Марк Мікан та Адріан Гляйсс також зазначають, що будуть потрібні додаткові дослідження, щоб підтвердити цю стратегію терморегуляції. Ба більше, вчені вважають, що виходячи з ефективності цієї стратегії затримки дихання, вона може бути поширена серед інших епіпелагічних і кісткових риб.
Раніше Фокус писав про те, що вчені виявили, що дозволяє китовим акулам бачити на рекордній глибині.