Поштовхи з пекла. Морозні землетруси обрушилися на місто у Фінляндії 26 разів за 7 годин

Морозні землетруси, подібні до тих, які обрушилися на місто у Фінляндії 26 разів всього за 7 годин, як припускають учені, можуть стати частішими. Це залежить від того, чи продовжить кліматична криза викликати екстремальні погодні умови в холодних регіонах, пише IFLScience.

Зазначимо, що морозні землетруси, також звані кріосеймами або льодотрусами, є маловивченими та спричинені замерзанням води у водонасичених гірських породах чи ґрунті.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Простими словами, льодотруси охоплюють ділянки в гірських породах або ґрунті, де міститься багато вологи, часто поблизу водойм. Коли температура раптово падає, вода може замерзнути й швидко розширитися, створивши напругу в навколишньому субстраті або породі. Морозні землетруси відбуваються, коли напруга стає настільки великою, що створює тріщину, стрясаючи землю.

Подібно до звичних нам землетрусів, морозні поштовхи можна відчути й почути, проте вони не здатні досягти таких же крайніх величин. Ба більше, більшість із них настільки невеликі, що просто залишаються непоміченими. Але бувають і такі, що видають звуки, схожі на постріли, а часом навіть здатні завдати шкоди будовам.

За своєю природою морозні землетруси пов'язані з екстремальними погодними умовами й частіше спостерігаються під час кліматичної кризи. Наприклад, такої, що ми спостерігаємо останні десятиліття. Тому в новому дослідженні вчені зосередилися на вивченні того, як зміни клімату можуть вплинути на арктичні та субарктичні регіони.

Учені вивчили останні звіти холодних регіонів, таких як Фінляндія, Канада та США. Дані свідчать про збитки, які ці льодотруси можуть завдати планеті та населенню в цих регіонах. Для цього дослідники розробили модель, яка дозволила дослідити зв'язок між тепловим стресом та льодотрусами.

Відомо, що термічна напруга пов'язана з напругою, яка створюється будь-якою зміною температури матеріалу, що викликає її розширення та стиснення. Наприклад, вплив води, що замерзає, на насичений ґрунт.

Під час дослідження учені використали гідрологічну модель для розрахунку товщини снігового покриву, швидкості танення, температури ґрунту в різних глибинах, а потім розглянули те, що відбувається при раптовій зміні температури. Модель передбачає, що швидке зниження температури може спричинити термічну напругу, досить сильну, щоб зруйнувати комбінацію ґрунту і льоду. Це, зі свого боку, призводить до поштовхів і тріщин, які вчені спостерігали після льодотрусів.

Так, у 2016 році у місті Оулу у Фінляндії відбулася ціла серія льодотрусів: майже три десятки всього за 7 годин. До того ж морозні землетруси мали таку силу, що пошкодили ґрунт та фундаменти місцевих будівель.

Учені використали свою модель і з'ясували, що льодотруси були викликані падінням температури на 17 градусів за Цельсієм, коли температура різко опустилася з -12 до -29 градусів за Цельсієм. Сили морозних землетрусів було достатньо, щоб розколоти мерзлий ґрунт, тротуари та фундамент.

Дослідники вважають, що розуміння цих процесів та використання нової моделі надалі дозволить вченим передбачати райони, які можуть бути порушені льодотрусами.

Раніше Фокус писав про те, що Ель-Ніньйо "стукає у двері": вчені попереджають, що на Землю обрушаться рекордні хвилі тепла.