В Китаю знайдено найдавніше відоме спорядження для верхової їзди: його поховали разом із жінкою

На північному заході Китаю археологи зробили дивовижну знахідку — надзвичайно складне шкіряне кінське сідло, яке потенційно може бути найдавнішим з коли-небудь знайдених. Сідло виявили в могилі жінки на кладовищі Янхай, розташованому в Турфанській улоговині Сіньцзян-Уйгурського автономного району Китаю, пише Live Science.

Посушливі умови пустелі забезпечили винятковий рівень збереженості сідла, яке пролежало недоторканим протягом приблизно 2 700 років. Жінка в гробниці вбрана в одяг, що складався зі шкуряного плаща, шерстяних штанів і коротких шкіряних черевиків. Примітно, що під нею знайдено шкіряне сідло, яке створювало враження, що вона сиділа на ньому

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Радіовуглецевий аналіз сідла показав, що воно виготовлене між 724 і 396 роками до н. е. Сідло складалося з двох подушок з коров'ячої шкіри, наповнених сумішшю соломи, оленячого волосу і верблюжої шерсті.

Ця чудова знахідка потенційно передує сідлам, які історично пов'язують зі скіфами — кочовою групою вершників із західних та центральних євразійських степів, які підтримували зв'язки з давніми греками та римлянами. Вважається, що найдавніші відомі скіфські сідла походять з п'ятого-третього століть до нашої ери і знайдені в Алтайських горах російського Сибіру та східного Казахстану.

Патрік Вертманн, археолог з Цюріхського університету і провідний автор дослідження, заявив, що це відкриття відносить Янхайське сідло до початку історії виробництва сідел. Вважається, що Янхайські поховання належали представникам культури Субейсі, які мешкали в басейні річки Турфан приблизно 3 000 років тому.

Названі на честь кладовища біля сучасного міста Субейсі, розташованого приблизно за 50 кілометрів на північний схід від Янхая, ці поховання підтверджують існування культури Субейсі.

Зараз вважається, що одомашнення коней датується до 6 000 років. Однак найдавніші свідчення вказують на те, що коней спочатку використовували заради молока та м'яса, а верхова їзда, можливо, почалася лише через 1 000 років після цього.

Перші вершники використовували килимки, прикріплені до спини коня за допомогою ременів, як це зображено на ассирійських різьблених зображеннях сьомого століття до нашої ери.

Хоча точне походження справжніх сідел залишається невідомим, цілком ймовірно, що їх розробили вершники в Центральній Азії в середині першого тисячоліття до н. е. Так, Янхайське сідло є одним з найдавніших відомих прикладів.

Вертманн зазначив, що розвиток сідла збігся зі зростаючою турботою вершників про комфорт, безпеку та добробут своїх коней. Сідла сприяли довшим подорожам, що призводило до більшої взаємодії між різними групами людей.

Ранні скіфські сідла та сідла епохи Янхай мають характерні підпори, призначені для того, щоб допомогти вершникам зберігати стійкість і підніматися в сідлі, особливо під час занять такими видами спорту, як стрільба з лука. Варто зазначити, що найдавніші сідла не мали стремен.

На думку авторів дослідження, культура Субейсі мала схожу зброю, кінське спорядження та одяг зі скіфами. Тому цілком ймовірно, що вони мали взаємодію в регіоні Алтайських гір.

Однак, в той час як скіфи були кочівниками, вершники Субейсі, ймовірно, були скотарями, які наглядали за стадами тварин в басейні Турпану.

Сидяче положення похованої жінки на сідлі дозволяє припустити, що вона була вершницею. Ця знахідка суттєво кидає виклик попереднім уявленням про ідентичність вершників, суперечачи традиційним історичним наративам, які асоціюють верхову їзду лише з елітними чоловіками, що беруть участь у війні.

Раніше Фокус писав про затонулі кораблі династії Мін, повні стародавніх скарбів та артефактів. Археологи виявили їх у глибинах Південнокитайського моря.

А також ми розповідали про 12 надзвичайних гробниць династії Юань, які знайшли у Китаю. Дослідники вважають, що це спадщина онука Чингісхана.