Наполеон і трагічна доля його сина: як військовий геній програв найважливішу битву

Наполеон Бонапарт, видатний військовий і політичний стратег, є однією з найвидатніших історичних постатей західної цивілізації. Здобувши популярність під час Французької революції, Наполеон відіграв ключову роль у ліквідації французької монархії та створенні Республіканського національного конвенту. Під його керівництвом французькі військові досягли безпрецедентного домінування, що призвело до створення Французької імперії та проголошення Наполеона імператором Наполеоном I 2 грудня 1804 року, пише Grunge.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Подолавши всі перешкоди на своєму шляху, Наполеон зіткнувся з проблемою престолонаслідування. Його перший шлюб був з жінкою, на ім'я Жозефіна, яку багато істориків вважають найбільшим коханням його життя.

Жозефіна походила з багатої карибської родини, яка поставала перед труднощами після того, як їхні землі спустошили урагани. До стосунків з Бонапартом вона була одружена і народила двох дітей. Їхній пристрасний зв'язок розпочався у 1795 році, а через рік вони одружилися.

Хоча ходили чутки про нібито невірність Жозефіни, які вона категорично заперечувала. Жінка отримала титул імператриці після коронації Бонапарта в 1804 році. Попри позашлюбні зв'язки самого Бонапарта та його позашлюбних дітей, прагнення мати законного спадкоємця змусило його розлучитися з Жозефіною, яка не могла завагітніти. Потім він одружився з імператрицею Марією-Луїзою д'Отріш, дочкою австрійського імператора Франциска I і нащадком Марії Антуанетти.

20 березня 1811 року в Парижі народився Франсуа Шарль Жозеф Бонапарт, перший син імператора Франції Наполеона I та імператриці Марії-Луїзи. Як свідчення величезної влади сім'ї, дитина отримала титул короля Риму, що було натяком на позицію його батька як короля Італії, значну частину якої Наполеон раніше завоював у 1799 році.

У цей момент імператор Наполеон, здавалося, володів усім, чого він коли-небудь бажав. Однак імперія почала розвалюватися, хоча імператор думав, що забезпечив свою династію. Після катастрофічного вторгнення в Росію в 1812 році Франція зіткнулася з об'єднаними силами Шостої коаліції.

Цей військовий союз європейських держав завдав нищівного удару по Наполеону, що призвело до його зречення у 1814 році. Попри спроби Наполеона передати престол своєму синові, його супротивники виступили категорично проти цієї ідеї.

Після падіння Наполеона Марія-Луїза покинула Францію і разом з маленьким сином знайшла притулок в Австрії, на своїй батьківщині. Там дитина, яку німецькою називали Францом, знайшла розраду при дворі австрійського імператора Франциска І.

Хоча дехто закликав сина Наполеона залишитися у Франції як символічного лідера опору, Марія-Луїза відкинула цю пропозицію. А проте дитина залишалася відчутною загрозою в очах противників Наполеона по всій Європі, оскільки вони обмірковували можливість його повернення, щоб претендувати на трон, в якому відмовили його батькові. Коли його зв'язок з батьком став віддаленішим під час перебування при австрійському дворі, молодий Бонапарт отримав титул герцога Рейхштадтського завдяки впливовим зв'язкам своєї матері.

Однак юний Бонапарт так і не отримав можливості залишити свій слід у світі, подібний до славетних подвигів свого батька. Трагічно, але він помер від туберкульозу 22 липня 1832 року, у віці 21 року. Як стверджується, усвідомлюючи свої обмежені перспективи залишити після себе тривалу спадщину, герцог Рейхштадтський на смертному одрі промовив: "Моє народження і моя смерть — ось моя історія".

Однак передчасна смерть Наполеона II не ознаменувала кінець роду Бонапартів. Наполеон III, племінник Наполеона Бонапарта, прийшов до влади і правив як імператор Франції з 1852 по 1870 рік.

Раніше Фокус писав про палеонтологічні дива та зухвалі подвиги Роя Чепмена Ендрюса. Він став реальним праобразом Індіани Джонса.

А також ми розповідали про долю дітей Клеопатри VII, останньої цариці Єгипту.