Їх досить багато: скільки астронавтів загинули в космосі за останні понад 50 років
Для космічних мандрівників смертельними виявилися 5 місій.
Політ у космос завжди пов'язаний із великим ризиком для життя астронавтів, і для деяких із них за останні понад 50 років такий політ виявився останнім. Хоча не всі астронавти загинули безпосередньо в навколоземному просторі, все ж таки вони збиралися туди, а значить, можна вважати, що їхня загибель пов'язана з космосом, кажуть експерти. Про це пише Live Science.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
За словами Найджела Пекхема, заступника адміністратора NASA з питань безпеки, за останні понад 50 років як у самому космосі, так і на шляху на навколоземну орбіту або під час повернення з неї загинув 21 астронавт. Смертельними виявилися 5 космічних місій: три місії NASA та дві місії Радянського Союзу, який уже не існує.
За словами Джима Германсона з Вашингтонського університету в Сіетлі, що в США, дві найбільші катастрофи за кількістю смертей астронавтів пов'язані з польотами американських космічних шатлів.
Одна з найвідоміших катастроф — це вибух через 73 секунди після старту шатла "Челленджер" у січні 1986 року, коли загинув увесь екіпаж із семи астронавтів. Вважається, що надзвичайно низькі температури вплинули на герметичність ракети-носія, і вона вибухнула. Германсон вважає, що керівництво NASA частково винне в аварії, адже деякі інженери попереджали, що запуск потрібно відкласти, і все ж таки він відбувся.
У лютому 2003 року під час повернення з космосу вибухнув шатл NASA "Колумбія", внаслідок чого загинув увесь екіпаж із семи астронавтів. За словами Пекхема, шатл отримав пошкодження ще під час старту в космос, коли в нього відірвався шматок теплоізоляційного покриття. Але це іноді траплялося під час запуску шатлів у космос. Але в цьому випадку було пошкоджено крило космічного корабля, і під час входу в атмосферу шатл не витримав високих температур і розпався на частини.
"Для мене немає різниці, де загинули астронавти, — безпосередньо в космосі або на Землі. Адже вони збиралися в космос, а значить, це можна вважати космічною катастрофою", — каже Пекхем.
Він називає ще одну катастрофу, яка призвела до загибелі трьох астронавтів NASA. Це сталося під час старту місії "Аполлон-1" у лютому 1967 року. Екіпаж загинув через пожежу всередині космічного корабля.
Інша катастрофа сталася також у 1967 році, що призвела до загибелі радянського астронавта. Під час повернення з космосу в космічному кораблі "Союз-1" не розкрився парашут, і він звалився на землю зі швидкістю 50 м/с.
За словами Германсона, катастрофою, яка призвела до загибелі астронавтів у справжньому космосі, вважається аварія на радянському космічному кораблі 1971 року. Троє астронавтів, які провели більш як три тижні на борту першої в історії космічної станції, створеної в СРСР, спробували повернутися на Землю. Але на їхньому кораблі сталася розгерметизація в космосі, й астронавти, які були без скафандрів, загинули.
За словами Пекхема, це аварії, які призвели до смертельного результату для космічних мандрівників, але випадків, коли могли б постраждати астронавти, але цього не сталося, набагато більше.
Як уже писав Фокус, учені розповіли, як космічні польоти впливають на людей, зокрема, що відбувається з мозком у космосі.