Серце підкаже. Популярну музику навчилися заздалегідь визначати за реакцією нашого організму

Ваші улюблені музичні сервіси створюють для вас плейлисти, вгадуючи, яка музика вам сподобається. Ці припущення засновані на тому, що слухаєте ви та інші люди зі схожими смаками. Однак недавнє дослідження показало, що цей метод можна вдосконалити ще більше, ґрунтуючись на тому, як ваш мозок реагує на музику, пише ScienceAlert.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Дослідження показало, що машинне навчання — тип штучного інтелекту, який навчається на основі даних, — може передбачити пісні, які сподобаються більшості людей, з вражаючою точністю в 97%. Усе, що йому було потрібно — це дані про емоційну реакцію людей та їхню увагу на музику, засновані на їхньому фізіологічному стані, або, простіше кажучи, на реакції їхнього тіла на музику.

Дослідники з'ясували, що чим довше людина була повністю залучена або "занурена" в пісню, тим більша ймовірність того, що пісня буде популярною. Дивно, але це виявилося кращим показником потенційного успіху пісні, ніж якби людина сказала, що пісня їй сподобалася. Так, навіть якщо вам подобається пісня, це ще не означає, що вона сподобається іншим. Однак ваша підсвідома фізична реакція на пісню може бути найкращим провісником її популярності.

Дослідження показує, що замість того, щоб запитувати користувачів, чи подобається їм пісня, носимі технології могли б автоматично оцінювати фізіологічну реакцію на пісню, визначаючи її потенційний успіх. Навіть якщо в алгоритму була лише хвилина даних, він все одно міг передбачити популярність пісні з точністю 82%.

Цей метод виявився успішнішим за попередні дослідження, в яких для оцінки музичних вподобань використовувалося сканування мозку. Ці старі методи могли передбачити популярну музику тільки з точністю близько 50%.

Пол Зак, професор із Клермонтського університету в Каліфорнії, підкреслює, що методика дослідження майже ідеально визначала хітові пісні. "Дивно, що нейронна активність лише 33 осіб може передбачити, чи будуть мільйони інших людей слухати нові пісні. Нічого близького до такої точності не було показано раніше", — каже Зак.

Під час експерименту учасники носили датчики серцевого ритму і слухали 24 пісні. Тринадцять із цих пісень були хітами на стримінгових платформах, але учасники не знали, які саме. Після прослуховування їх попросили скласти рейтинг своїх улюблених пісень. Потім дані про частоту серцевих скорочень були передані в систему, яка могла зробити висновок про стан мозку.

Велику роль у цьому процесі відіграють неврологічні гормони, такі як окситоцин і допамін, які, як відомо, впливають на серце й асоціюються з відчуттям щастя. Наприклад, коли ви співаєте або слухаєте музику, ваш мозок часто виділяє окситоцин, а дофамін виділяється, коли ви повністю залучені або "занурені" у щось. Ці сигнали мозку можна прочитати за серцевою діяльністю, щоб передбачити, які пісні змусять більше людей притупувати ногами і підспівувати.

На відміну від попередніх досліджень, які фокусувалися на одній ділянці мозку, пов'язаній із винагородою, у цьому дослідженні використовувалися різні сигнали організму, що відображають емоційні реакції. У ньому також використовувалося кілька алгоритмів машинного навчання.

Дослідники вважають, що їхні результати можуть зробити революцію в тому, як артисти, продюсери і потокові сервіси залучають слухачів до нової музики. Їхній метод може з високою точністю класифікувати потенційні хіти і провали.

Хоча це дослідження може бути використане для створення індивідуальних плейлистів на основі настрою, концепція "нейропрогнозування" виходить за межі тільки музики. Її можна застосувати до будь-якої форми розваг, передбачаючи, що може сподобатися людям ще до того, як вони самі про це дізнаються.

Це дослідження, хоча й невелике та попереднє, має багатообіцяючі наслідки. Як каже Зак, "наш ключовий внесок — це методологія. Цілком імовірно, що цей підхід може передбачати хіти для багатьох інших видів розваг, включно з фільмами і телешоу".

Раніше Фокус писав про те, чому людей часто приваблює сумна музика. На думку деяких учених, ці мелодії не тягнуть нас на дно, скоріше, вони наближають нас до колективного людського досвіду.

Також Фокус писав про те, чому з віком ми перестаємо вивчати нову музику. Наш "саундтрек життя", як правило, формується в підлітковому віці, а потім дорослішаючи, ми перестаємо шукати в музиці щось нове.