Різнобарвна хмарка навколо. Учені розповіли, що нам насправді варто знати про ауру людини
Попри відсутність наукових підтверджень існування аури, ця ідея залишається надзвичайно живучою.
Люди, схильні вірити у надприродне, стійко вірять, що людина, разом з іншими живими істотами, а часом і деякими неживими предметами, випускає різнобарвні енергетичні поля, які називаються аурою. Екстрасенси й захисники езотерики запевняють, що цей кольоровий серпанок може багато чого розповісти про особистість людини, а також її емоційний стан, здоров'я, а часом і життя, пише IFLScience.
Тоді як одні вважають, що побачити ауру можуть лише обдаровані люди, інші дотримуються теорії, що будь-хто може навчитися читати ауру за належного тренування. До слова, деякі навіть обіцяють сфотографувати ауру людини. Однак чи є хоч крапля правди в цьому передбачуваному явищі? Спойлер — ні. Сьогодні не існує жодного наукового доказу того, що аура насправді існує.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Що таке аура
Цей термін походить від грецького слова "вітер". Для тих, хто вірить, у сучасному світі вона являє собою якусь життєву силу, яка витікає за межі нашого тіла такою собі різнобарвною хмарою.
Прихильники існування аури пропонують думати про неї, як про якусь "енергію", яка витає навколо людини. Вважається, що ця енергія може змусити людину почуватися ніяково або розслаблено, залежно від того, яку ауру випромінюють люди.
Що стосується причин існування аури, тут думки розходяться. Одні вважають, що ця енергія бере свій початок у давньокитайській вірі, інші — в йогічній практиці та індуїстській літературі. Багато хто також пов'язує ауру з сучасними науковими термінами, такими як: енергія, вібрація та електромагнітні поля.
Зазначимо, що одним із "доказів" існування аури вважається фотографія. Ця суперечлива ідея пов'язана з роботою Семена Кірліана — радянського винахідника, і його дружини Валентини, які нібито відкрили техніку відображення аури людини. Це сталося після того, як вони стали свідками лікування пацієнта високочастотним електричним генератором у 1939 році. Далі вони провели низку експериментів і змогли зробити знімки з різнобарвними серпанками, що оточують об'єкт.
Кірліанська фотографія насправді була добре відома фізикам та інженерам-електрикам до роботи Кірліана, проте не була відома широкому загалу. Простими словами, це здатність електричної іскри "зробити власний знімок", коли вона проходить через фотоемульсію без об'єктива та камери. Цікаво, що ця форма контактного друку не потребує будь-якої спеціальної камери.
Дослідження аури
Ідея аури не нова, а тому і спроб довести її існування за допомогою об'єктивних і емпіричних досліджень було безліч. За майже століття Карліанська фотографія зазнала десятків різноманітних досліджень, які намагалися перевірити її ймовірну здатність вловлювати життєву силу людини у формі "різнобарвної хмаринки". Чи варто говорити, що жодне з них не увінчалося успіхом?
Під час досліджень вчені фотографували все — від яблук до грибів, монет і відбитків пальців — і в кожному випадку об'єкт супроводжувався різнобарвним серпанком. Однак ці візерунки просто спричинені вологою, яка міститься у предметі й переноситься на пластинку під дією струму. Утім, попри настільки переконливі докази, Кірліанська фотографія все ще має сильну підтримку і сьогодні.
За роки дослідники також зробили сотні спроб перевірити правдивість екстрасенсів, які стверджують, що вони здатні читати ауру. Наприклад, у 1990 році Роберт Лофтін провів експеримент, у якому екстрасенса привели в телестудію без вікон із бар'єром у центрі та входом на кожному кінці. Екстрасенса й експериментатора розмістили по один бік бар'єра, а потім кілька різних випробовуваних доставили по інший бік. Після екстрасенса попросили за три хвилини оцінити, скільки людей перебуває по той бік бар'єра. Як і слід було очікувати, передбачення екстрасенса з тріском провалилися.
В іншому експерименті групу екстрасенсів і контрольну групу попросили вгадати, за яким із чотирьох екранів ховався експериментатор. Загалом було проведено 36 сеансів і 1440 випробувань — всі вони були провалені, як і припускали дослідники. До того ж часом екстрасенси виступали навіть гірше, ніж контрольна група.
Автори деяких досліджень припускають, що люди насправді можуть бачити якусь різнобарвну хмару навколо іншої людини. Однак це, ймовірно, пов'язано з рідкісною формою синестезії — неврологічним станом, коли сенсорні переживання, які, як правило, розділені, переживаються разом. Але додаткові дослідження пізніше виключили цей варіант.
Вчені зійшлися на твердженні, що може бути безліч причин, чому деякі люди можуть бачити "ауру", але навряд чи вони пов'язані з будь-якими містичними здібностями. Дослідники вважають, що це скоріше може бути пов'язано зі спотворенням сприйняття, ілюзіями або галюцинаціями, а також психологічними факторами, такими як схильність до фантазій, жвавість уяви або залишкові фактори.
Дослідники зазначають, що люди справді можуть бути оточені тепловими, електромагнітними та електростатичними полями. Однак немає жодних наукових доказів, що це якось пов'язано з аурою.
Раніше Фокус писав про те, що примари порушують закони фізики, а богів — вигадали: чому ми віримо в надприродне.