Привиди порушують закони фізики, а богів — вигадали: чому ми віримо у надприродне

Тисячоліттями більшість культур винаходили надприродне і завжди знаходився той, хто стверджував, що його не існує, але віра людства залишалася непохитною.

Темні часи

Дослідники вважають, що віра в надприродне могла бути дуже корисною для стародавніх людей, або, принаймні, вона виникла завдяки іншим корисним еволюційним перевагам, які перші люди набули в процесі того, як намагалися осмислити світ.

Людський мозок розвивався, а разом із ним і те, що психологи називають теорією розуму. Простими словами, це здатність усвідомлювати, що в оточення є мотиви, наміри й власне розум. Еволюційно це безперечно було плюсом, адже шанси на виживання збільшувалися, коли люди змогли розпізнавати, чи наближається до них інша людина з каменем із наміром поділитися знахідкою або просто забити до смерті цим каменем.

У тих, хто володів теорією розуму, шанси на виживання суттєво збільшувалися, а отже ця корисна риса передавалася наступному поколінню. Однак основна проблема полягає в тому, що люди схильні застосовувати теорію розуму до речей, які загалом розуму не мають.

Піфагор був би у шоці

У 1944 році психологи провели цікавий експеримент, у якому добровольцям показали коротку анімацію. На відео були трикутник, коло і ще один трикутник трохи меншого розміру, всі вони розташовувалися на білому тлі. Ще одним об'єктом у полі зору був великий прямокутник з "дверми", які відкривалися і закривалися фігурами, що проходять через неї.

Далі учасники переглянули анімацію, де геометричні об'єкти виконували різні дії: входили або виходили з прямокутного будинку з дверима, переміщалися навколо або штовхали інші фігури. Після ролика реципієнтів попросили описати те, що вони побачили в анімації. Цікаво, що лише одна людина описала те, що відбувається, як рух геометричних фігур, тоді як інші легко "вдихнули життя" у предмети. Зрештою деякі геометричні фігури були названі "агресивними хуліганами", "дурними" або "здатними заплутатися".

Результати дослідження свідчать про те, що люди схильні приписувати мотивацію і характер майже будь-чому. Навіть "тому величезному овалу, який неодмінно хотів напасти на маленький ромб".

До чого тут боги?

Здавалося б малоймовірним, що наша віра в те, що трикутник може бути "агресивним хуліганом", може призвести до віри в бога. Однак психолог Джастін Барретт вважає, що саме наша надмірна схильність приписувати мотиви об'єктам і поняттям (наприклад, сонцю чи вітру) могла призвести до того, що ми спостерігали за особливо сильним штормом і припустили, що він є свідченням божественного втручання. Психолог вважає, що саме так і з'явилися боги сонця, вітру та грому.

Саме тому дослідники пропонують розглядати віру в подібних богів як побічний продукт загалом дуже корисної функції людського мозку. Простими словами, люди, які мають цю надто активну схильність приписувати мотиви неживим предметам і поняттям, з більшою ймовірністю виживуть і передадуть її новим поколінням.

Що з організованою релігією?

Однак від ранніх забобонів до того, як люди опинилися в церкві й повірили, що носіння змішаного одягу може призвести до вічності, проведеної в пекельному вогні, насправді довгий шлях. Безліч десятиліть психологи, соціологи та антропологи намагалися пояснити виникнення організованої релігії та вивчити її потенційні переваги для суспільства.

За цей час з'явилося безліч теорій, від функціональних — релігія з нав'язаними цінностями породжує згуртованість, до зловісних — на думку психолога Метта Россано, натяк на те, що за вами спостерігає надприродний наглядач, можливо, допомагає дотримуватися загальноприйнятого кодексу.

Однак люди релігійні не тільки через страх перед богом, що спостерігає за ними. На думку дослідників, щоб релігія "вижила" і збереглася, у ній має бути щось ще крім страху чи переваги виживання.

Дослідження, в яких брали участь мормони-добровольці, показують, що релігійні вірування активують ділянки головного мозку, пов'язані зі "зловживанням багатьма наркотиками, враховуючи кокаїн та метамфетаміни". Зауважимо, що дослідження впливу релігії на людей насправді дуже широкі, проте показують і низку переваг.

Наприклад, дослідники дійшли висновку, що релігійність і духовність пов'язані з більш здоровим способом життя, зокрема з більшою тривалістю життя, кращими навичками подолання труднощів, а також вищою якістю життя, а також меншим занепокоєнням, депресією та самогубством. Таких висновків дійшло дослідження, проведене у 2011 році.

Інше дослідження також показало, що релігійні люди краще оцінюють настрій, самопочуття та інтенсивність болю, ніж нерелігійні люди. Простіше кажучи, релігія виявилася якимось "опіумом для мас", що, можливо, і допомогло їй зберегтися на тисячоліття.

Раніше Фокус писав про те, що новий "симулятор смерті" дозволить одним вічком поглянути на потойбічне життя.