Несподіваний поворот. Учені виявили, що зміни клімату буквально зменшують людський мозок
Дослідники припускають, що людський мозок несподіваним чином реагує на стрес навколишнього середовища.
Десятиліттями вчені попереджають про те, що людство неминуче зіткнеться з наслідками глобального потепління та різких змін клімату. Однак нове дослідження припускає, що кліматичні зміни також впливають і на людський мозок, буквально зменшуючи його, пише Science Alert.
Нове дослідження когнітивного вченого Джеффа Моргана Стайбела з Музею природної історії в Каліфорнії припускає зв'язок між минулими змінами клімату і зменшенням розміру людського мозку. Цю адаптивну реакцію виявили під час аналізу кліматичних даних і людських решток за період у 50 000 років. Автор дослідження вважає, що отримані ним результати можуть доповнити розуміння того, як люди розвиваються й адаптуються у відповідь на стрес навколишнього середовища.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Стайбел зазначає, що в умовах глобального потепління, людству вкрай важливо розуміти, який вплив кліматичні зміни можуть чинити на людину, зокрема на її мозок і поведінку загалом. Під час дослідження було вивчено майже три сотні особин Homo і те, як їхній мозок змінювався протягом останніх 50 000 років у зв'язку з природними даними про глобальну середню температуру, вологість, а також кількість опадів. Результати дослідження свідчать про те, що середній розмір мозку людини став значно меншим, коли клімат став теплішим, порівняно з часом, коли на Землі було прохолодніше.
Автор дослідження зазначає, що на нову роботу його надихнуло попереднє дослідження розміру людського мозку, оскільки йому хотілося докопатися до першопричини. Стайбел зазначає, що дослідникам уже відомо, що за останні кілька мільйонів років мозок значно виріс у різних видів тварин. Однак важливо зрозуміти, як саме змінювався мозок у гомінідів протягом часу.
Для дослідження вчений використовував дані про розміри черепів із 10 окремих опублікованих джерел: загалом було враховано 373 вимірювання 2 людських кісток за останні 50 тисяч років. Далі він включив оцінки розміру тіла, скориговані залежно від географічного регіону та статі, щоб оцінити розмір мозку.
Стайбел розділив рештки на чотири групи залежно від того, як давно вони жили: 100 років, 5000 років, 10 000 років і 15 000 років. Після цього розмір мозку зіставили з кліматичними записами, що враховують дані про температуру Європейського проєкту з дослідження льоду в Антарктиді (EPICA), які було зібрано за допомогою вивчення крижаного керна Dome C, що надав точні виміри температури поверхні за більш ніж 800 000 років.
Результати дослідження демонструють закономірність зміни мозку в Homo, що корелює зі змінами клімату під час підвищення та зниження температури. Стайбел виявив, що в людей спостерігалося значне зменшення середнього розміру мозку протягом усього періоду голоценового потепління, і становило 10,7%. Автор дослідження вважає, що зміни розміру мозку людини відбуваються через тисячі років після зміни клімату. Особливо це помітно після льодовикового максимуму, приблизно через 17 000 років.
Науковці зазначають, що акліматизація, як правило, розгортається в межах одного покоління, а природний огляд може відбутися за кілька послідовних поколінь, проте адаптація на рівні виду часто займає кілька послідовних поколінь.
Результати дослідження свідчать про те, що ця еволюційна модель, імовірно, відбулася протягом відносно короткого періоду часу — від 5 до 17 тисяч років. І тепер Стайбел припускає, що глобальне потепління, що триває зараз, може мати згубні наслідки для людства. По суті, навіть невелике зменшення мозку в сучасних людей може значно вплинути на нашу фізіологію.
Дослідження також показує, що на ріст мозку впливає не тільки температура, а й вологість і кількість опадів. Хоча температура все ж відіграє важливішу роль. Стайбел також зазначає, що кліматичні зміни насправді впливають на розмір мозку людини, утім, учені все ще не розуміють, як саме це відбувається. Щоб відповісти на це питання, потрібно більше додаткових досліджень.
Раніше Фокус писав про те, що вчені розповіли, де і як наш мозок зберігає спогади.