Сховані в затишному місці: вчені розповіли, де і як наш мозок зберігає спогади

Людський мозок — надзвичайно складна та тендітна конструкція, що відповідає за контроль більшості дій нашого тіла. Його можливості обробки інформації дозволяють нам навчатися, проте він також є центральним сховищем наших спогадів, пише Real Clear Science.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

У новому дослідженні група біофізиків, фізико-хіміків і матеріалознавців зосередилася на тому, щоб зрозуміти, як формується наша пам'ять і де наш мозок зберігає спогади. Зазначимо, що раніше нейробіологи вже ідентифікували кілька ділянок мозку, в яких зберігаються наші спогади, зокрема:

• гіпокамп, у середній частині мозку;
• неокортекс, у верхньому шарі мозку;
• мозок, в основі черепа.

Проте вченим все ж не було відомо в яких саме молекулярних структурах у цих ділянках мозку зберігаються наші спогади та досвід. Нейрони є основними робочими одиницями мозку — вони призначені для передавання інформації іншим клітинам, і це дозволяє нашому організму функціонувати. Нейрони з'єднуються між собою синапсами, хімія, що відбувається між синапсами, у просторі, званому синаптичною щілиною, відповідає за навчання та нашу пам'ять.

Учені зазначають, що синапс складається з двох мембран: перша пов'язана з нейроном, що віддає інформацію, друга — з тим, хто її приймає. До того ж кожна мембрана складається з подвійного ліпідного шару, які містять білки й інші біомолекули. Зміни між цими двома мембранами відомі як синаптична пластичність і є основним механізмом нашого навчання та пам'яті.

За словами дослідників, синаптичну пластичність можна класифікувати як:

• короткострокову — від мілісекунд до кількох хвилин;
• довгострокова — від хвилин до годин і довше.

Вчені вважають, що основний спосіб обробки та зберігання інформації мозком — це довгострокові зміни в синапсах, а тому вони припустили, що наші спогади насправді можуть зберігатися в ліпідному шарі мембрани. Вчені використовували електричну стимуляцію моделі простого подвійного ліпідного шару може викликати довгострокові зміни. Крім того, вчені з'ясували, що довготривала пластичність зберігалася в їхній моделі майже 24 години без додаткової електричної стимуляції. Тепер дослідники вважають, що саме нейронна мембрана відповідає за збереження наших спогадів.

Дослідники також вважають, що надалі їх відкриття можна використовувати для лікування різних неврологічних станів, які торкаються нашої пам'яті та здатності навчатися. Дане дослідження також може допомогти у розробці нових методів лікування хвороби Альцгеймера та Паркінсона.

Раніше Фокус писав про те, що таємниця хвороби Паркінсона може ховатися в болоті: вчені вважають, що знайшли джерело захворювання.

Важливо! Ця стаття ґрунтується на останніх наукових та медичних дослідженнях і не суперечить їм. Текст має лише інформаційний характер і не містить медичних порад. Для встановлення діагнозу обов'язково зверніться до лікаря.