Нове дослідження пропонує нову модель взаємодії між темною матерією та гравітацією.
Згідно з теорією всесвітнього тяжіння Ісаака Ньютона, гравітація — це дія, коли один об'єкт відчуває вплив іншого незалежно від відстані. Але Альберт Ейнштейн переосмислив гравітацію у своїй загальній теорії відносності, згідно з якою, вона змінює кривизну локального простору-часу. Звідси виходить принцип локальності, який свідчить, що об'єкт перебуває під безпосереднім впливом свого оточення, а віддалені об'єкти не можуть миттєво "спілкуватися" один із одним. Із появою квантової механіки фізики виявили, що нелокальні явища не тільки існують, а й лежать в основі реальності, якою ми її знаємо. Це включає в себе квантову заплутаність, коли властивості однієї частки можуть бути передані іншій миттєво та незалежно від відстані. У новому дослідженні, опублікованому у виданні The Astronomical Journal, учені припустили, що темна матерія може взаємодіяти з гравітацією нелокальним чином, пише Universe Today.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Прийнято вважати, що невидима нам темна матерія становить близько 85% усієї речовини в Усесвіті. Вона взаємодіє зі звичайною матерією тільки через гравітацію.
Згідно з теоріями, темна матерія є фундаментальною складовою Всесвіту, яка відповідає за формування галактик і скупчень галактик. Але природа темної матерії щодо її складу й того, як вона взаємодіє з меншими галактиками, залишається загадкою.
Учені запропонували нову модель нелокальної взаємодії між темною матерією галактики та гравітацією, яка може дати новий погляд на загадкову природу темної матерії. Згідно з новою теорією, у самій внутрішній частині маленьких галактик темна матерія поводиться як нелокальний об'єкт, що взаємодіє з усіма іншими масами в Усесвіті.
Це суперечить теоріям, які переважають, згідно з якими, темна матерія є "холодною" та складається з масивних часток або вімпів, які рухаються повільніше за швидкість світла та слабо й локально взаємодіють зі звичайною матерією.
За словами вчених, із перевіркою теорії про холодну темну матерію всередині найменших галактик виникають проблеми. Тож нова модель здатна подолати ці проблеми, адже вона пропонує нелокальну взаємодію темної матерії всередині галактик.
Теорія нелокальності, запропонована вченими, пропонує потенційно революційне рішення в межах теорії холодної темної матерії та може мати важливі наслідки для космології.
Як уже писав Фокус, учені вирішили знову перевірити теорію відносності Ейнштейна за допомогою вимірювань викривлення простору-часу. Остаточно перевірити теорію відносності Ейнштейна вчені хочуть за допомогою нового методу.
Також Фокус писав про те, що телескоп Вебба зробив знімки чотирьох планет-гігантів Сонячної системи, і вони мають зовсім не такий вигляд, якими ми звикли їх бачити. Після того, як космічна обсерваторія зробила фотографію Сатурна в інфрачервоному діапазоні світла, у вчених тепер є, так би мовити, "повне зібрання творів".