Тепер дослідники вважають, що кліматичний феномен може діяти в сотні разів довше, ніж передбачалося раніше, і це лякає.
З 1630 по 1900 рік у західній частині Тихого океану спостерігалися умови, подібні до Ель-Ніньйо. Це означає, що кліматичний феномен, який впливає на кліматичну систему Землі, насправді не завжди короткочасний. Дослідники вважають, це відкриття має стати для людства нагадуванням, що історичні кліматичні моделі здатні вводити нас в оману, а наслідки зміни клімату планети можуть бути більш глобальними, ніж ми могли б припустити раніше, пише IFLScience.
Ель-Ніньйо впливає на погоду в усьому світі, проте їх особливістю все ж таки є послаблення або зміна звичайної картини тепліших вод у західній частині Тихого океану, ніж у його східній частині. У тому вигляді, в якому ми знаємо його сьогодні, Ель-Ніньйо триває, як правило, від 9 до 12 місяців, проте аналогічні тенденції, як вважають учені, здатні проявлятися і в значно триваліших періодах часу.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
У новому дослідженні вчені вивчили керни відкладень з озера Булусан на Філіппінах. Результати дослідження свідчать про те, що 270 років, у Малий льодовиковий період, наша планета зазнавала впливу явища, подібного до Ель-Ніньйо. Зазначимо, що Малий льодовиковий період отримав свою назву через те, що температура в Європі насправді була низькою — це добре ілюструють ярмарки на замерзлій річці Темзі. Водночас аналіз крижаних кернів із Гренландії вказує на те, що подібні холодні умови спостерігалися і на іншому боці Північної Атлантики.
Вчені вважають, що цей період є доказом, що нинішнє потепління Землі є досить природним явищем. Проте дослідники вважають, що підвищення нинішньої температури має глобальний характер, те ж саме, ймовірно, не стосується Малого льодовикового періоду. У новому дослідженні докторка Ана Прохаска з Копенгагенського університету разом з колегами вирішили пролити світло на цю таємницю.
Під час дослідження вони зібрали 1400-річні відкладення з озера Булусан на Філіппінах. Річ у тім, що листя, змите в озеро, зберігає стабільні ізотопи водню у своєму воску, а це дає уявлення про випадання опадів у період їхнього зростання, особливо восени.
Вчені з'ясували, що у період з 1630 по 1650 роки осінні дощі різко скоротилися і залишалися низькими аж до 1900 року. Дослідники вважають, що це пов'язано зі зрушенням у різниці температур поверхні моря між східною і західною частиною тихого океану.
Зазначимо, що цей зсув зовсім не означає, що протягом майже 300 років Тихий океан був замкнений у постійному Ель-Ніньйо — найімовірніше, вихідні умови були зміщені у цьому напрямі й коливалися в масштабах одного року і десятиліття.
Дослідники поки що не можуть зрозуміти, наскільки широким був вплив цього зсуву, проте вже відомо, що Ель-Ніньйо впливає на кліматичну модель Землі загалом. Автори дослідження зазначають, що знадобиться кілька додаткових досліджень, щоб розставити всі крапки над "і" і зрозуміти, якими можуть бути наслідки такого затяжного кліматичного феномена.
Крім того, автори дослідження зазначають, що досі незрозуміло, наскільки ймовірно, що такий стійкий перехід до умов, подібних до Ель-Ніньйо, може повторитися знову. Однак запевняють, що це відкриття має стати застереженням для людства.
Раніше Фокус писав про те, що вчені з NASA візуалізували народження Ель-Ніньйо в Тихому океані.