Життя після смерті існує. Сірий кит десятиліттями підтримує екосистему на дні океану (відео)

Життя одних істот добігає кінця, але дає життя низці інших. Це твердження вірне навіть для природних глибин, де щедрість туші кита, що опустилася на океанське дно, створила і продовжує підтримувати цілу мінісистему, пише Science Alert.

Глибоко під водами північної частини Тихого океану спочиває тіло морського гіганта, яке не тільки створило нову мініекосистему, а й продовжує підтримувати її протягом десятиліть після його смерті. Наразі вчені спостерігають за цією екосистемою, щоб зрозуміти, як рештки морських гігантів сприяють процвітанню екосистем.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Зазначимо, що ці масивні туші на морському не також відомі як "падіння кита". Уперше тіло мертвого кита було виявлено на глибині 1 250 метрів біля узбережжя Британської Колумбії, у місці, також відомому як Clayoquot Slope, ще 2009 року дослідниками з Дослідницького інституту Акваріума Монтерей-Бей.

З 2012 року вчені з Ocean Networks Canada (ONC) раз у раз повертаються до решток кита, щоб вивчити швидкість розкладання його тіла, а також відстежувати зміни у розмаїтті морських мешканців, що населяють це "гостинне середовище". Останній візит відбувся в межах експедиції, розпочатої EV Nautilus Ocean Exploration Trust (OET), покликаної ONC перевірити підводні обсерваторії, які наразі працюють на цьому схилі.

Вчені використали дистанційно керований підводний апарат — у результаті їм вдалося зняти відео високої роздільної здатності та зробити фотограмметрію падіння кита. Дослідження було проведено під керівництвом бентичного еколога Фабіо Де Лео з ONC.

Китові туші, що опустилися на дно, являють собою оазу, сповнену продовольством на глибоководному дні, яке, як правило, дуже бідне на їжу. Вчені вважають, що подібні китові туші здатні значно підтримати різноманітність морських організмів на самому дні.

У 2019 році вчені з Національного морського заповідника Монтерей-Бей виявили набагато свіжішу тушу кита на підводній горі Девідсон на глибині 3 200 метрів. Вчені вважають, що тіло кита пролежало на океанічному дні близько чотирьох місяців і за цей час стало домівкою для безлічі восьминогів, черв'яків, гренадерів і крабів.

Вчені зазначають, що падіння туш китів у Clayoquot відбувається на мілководді, проте навіть тут морське дно оповите вічною темрявою, оскільки сонячне світло просто не може проникнути в батипелагічні глибини.

За словами Де Лео, вони з колегами досі не знають, якому саме виду належить кит із Clayoquot, однак зазначає, що місце його падіння сходиться з маршрутом міграції сірих китів. Цікавим, на думку дослідників, є те, що навіть через 14 років після виявлення туші кита, це місце все ще кишить життям — вчені зазначають, що скелет морського гіганта все ще підтримує багату природну фауну.

Дослідники зазначають, що в мініекосистемі, яку підтримує кит, зустрічаються:

• блюдечка;
• морські равлики;
• ізоподи;
• краби;
• риба-хвіст;
• трубчасті черв'яки.

До речі, дослідники вважають, що трубчасті черв'яки, які були виявлені тут у 2009 році, схоже, досі мешкають на лівій щелепі кита.

Раніше Фокус писав про те, що сірі кити знайшли незвичайне розв'язання своєї проблеми з вошами: експлуатують людей.