Не упустить нічого. Наш мозок дивовижним чином обробляє і зберігає наші спогади
Система зберігання пам'яті мозку, можливо, функціонує зовсім по-іншому, і в ній акцент переноситься з віку пам'яті на її потенціал для використання в майбутньому.
Щодня наш мозок генерує і зберігає безліч спогадів. Від того, в якій його частині ці спогади зберігаються, може залежати, наскільки вони будуть корисні в майбутніх ситуаціях. Ця теорія, заснована на новому дослідженні, дає змогу по-новому поглянути на те, як спогади переміщуються в нашому мозку, пише ScienceBlog.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!
Консолідація пам'яті — це процес, під час якого наш мозок стабілізує і переносить новозасвоєну інформацію або досвід із короткочасної пам'яті, часто розміщеної в гіпокампі, до довготривалої пам'яті, що зазвичай зберігається в неокортексі, для більш постійного зберігання.
Традиційно вважалося, що абсолютно всі спогади починають своє життя в гіпокампі, а потім переходять у неокортекс для довгострокового зберігання. Однак останнє дослідження поставило цю точку зору під сумнів. Виявляється, деякі спогади живуть у гіпокампі постійно, ніколи не переміщаючись у неокортекс.
Для вирішення цієї проблеми дослідники запропонували новий підхід. Згідно з їхньою теорією, переміщення спогадів з гіпокампу в неокортекс залежить від того, наскільки ці спогади можуть бути застосовані або "узагальнені" до різних ситуацій.
Узагальнення — це здатність використовувати знання, отримані з минулого досвіду, у нових ситуаціях. Наприклад, ви можете згадати, як під час походу каньйоном знайшли водойму. Унікальний, особистий спогад про цю конкретну подію є епізодичною пам'яттю. Але якщо з цього спогаду ви дізналися, що в каньйонах часто трапляються водойми, і застосували це знання в іншому поході каньйоном, то це вже узагальнення.
Згідно з цією теорією, переміщення пам'яті не є простим копіюванням. Замість цього створюється нова, узагальнена версія спогаду. Якщо пам'ять можна легко узагальнити, то вона з більшою ймовірністю буде перенесена і збережена в неокортексі. З іншого боку, гіпокамп зберігає унікальні спогади, які важче узагальнити.
Використовуючи цю теорію у своєму дослідженні, автори змоделювали, як мозок може ухвалювати рішення про консолідацію спогадів. Для перевірки цієї теорії вони використовували комп'ютерні моделі, звані нейронними мережами, і виявили, що вона може пояснити закономірності, які спостерігаються в реальних експериментах з пам'яттю.
Надалі вчені хочуть перевірити цю теорію і з'ясувати, чи зможуть вони точно передбачити консолідацію пам'яті. Їм також цікаво, як наш мозок відокремлює передбачувані частини спогадів, які можна узагальнити, від непередбачуваних, які залишаються унікальними.
Розгадка таємниці роботи пам'яті може принести значну користь. Це може допомогти нам краще зрозуміти захворювання мозку, пов'язані з втратою пам'яті, як-от хвороба Альцгеймера, або навіть просунути вперед галузь штучного інтелекту, навчивши комп'ютери вчитися і запам'ятовувати щось так, як це робимо ми.
Раніше Фокус писав про п'ять простих і ефективних звичок для зміцнення здоров'я мозку. У гонитві за здоровим мозком наука і повсякденні звички перетинаються напрочуд простими способами.
Також Фокус писав про те, чи справді наш мозок дозріває вже до 25 років. Вивчивши останні дослідження, вчені вирішили спростувати упереджені думки.