Шапочки из фольги останутся в прошлом: ученые нашли ключевой способ укрепить доверие к науке
Учені з'ясували, що підвищення рівня освіти не впливає на сприйнятливість людей до наукових фактів та їхнє бажання визнавати що-небудь на догоду своїм переконанням.
У світі, де нам щодня доступні гігабайти неперевіреної інформації, часто те, що ми вважаємо правдою, виявляється радше міфом, ніж фактом. Одним із таких уявлень, що піддалися дослідженню, є ідея про те, що підвищення рівня освіти автоматично призводить до більшого визнання науки. Нове дослідження спростовує це припущення, відоме як "модель інформаційного дефіциту", і показує, що довіра до науки не обов'язково зростає з підвищенням рівня освіти, пише ScienceAlert.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!
Новий погляд на довіру суспільства до науки був проведений дослідниками Нейцем Плолем і Бояном Мусілом з Університету Марібора, Словенія. Вони опитали 705 жителів США з метою з'ясування взаємозв'язку між освітою та довірою до науки.
Хоча автори виявили слабкий зв'язок між освітою і довірою до конкретних наукових галузей, при врахуванні інших факторів цей зв'язок зникав. Простіше кажучи, якщо завалювати людей науковими фактами, це не обов'язково призведе до зростання їхньої довіри до науки.
Отже, якщо не освіта, то що ж впливає на довіру людей до науки? Дослідники виявили три ключові чинники: політичний консерватизм, релігійність і конспірологічні переконання. Однак серед них вирізняється одна риса, що має найсильніший вплив, — відкритість до зміни своєї точки зору, аспект так званої "інтелектуальної скромності".
Концепцію інтелектуальної смиренності вже вивчали раніше, зокрема, в контексті вакцини COVID-19. Попередні дослідження показали, що люди, які демонструють інтелектуальну скромність і допускають можливість помилитися, з більшою ймовірністю візьмуть участь у вакцинації.
Але навіть з урахуванням цього відкриття Плоль і Мусіл зазначили, що їхнє дослідження може пояснити лише одну третину результатів, залишаючи дві третини неврахованими. Це дає змогу припустити, що тут діють й інші чинники, які можуть бути випущені з поля зору психологів і вчених у їхньому прагненні зміцнити довіру суспільства до науки.
Одним із можливих підходів може бути розуміння та усунення логічних помилок і когнітивних упереджень, які часто впливають на людське мислення. Як показали попередні дослідження, іноді людям легше відкинути наукові дані, ніж погодитися з тим, що їхні початкові переконання можуть бути помилковими.
Який висновок можна зробити з усього цього? Підвищення довіри до науки з боку суспільства може виявитися не такою вже простою справою, як просте підвищення рівня освіти. Можливо, необхідно звернути увагу на інші чинники, наприклад, на готовність людей піддавати сумніву свої власні переконання і розвиток критичного мислення в суспільстві. Розуміючи це, ми зможемо більш ефективно працювати над створенням міцнішого мосту між широкою громадськістю та науковою спільнотою.
Раніше Фокус писав про те, як виграти в будь-якій суперечці. Посилаючись на дослідження науки людської поведінки, експерт розповів, як варто вести бесіду і доводити свою точку зору для найбільш плідних результатів.
Також Фокус писав про те, чому деякі вірять у теорії змови більше за інших. Від привабливості незвичайного до страху перед соціальними загрозами — нещодавнє дослідження розкриває багатогранні причини нашої тяги до теорій змови.