Зірки по-справжньому мерехтять: учені записали, як звучить цей незвичайний процес (відео)
Дослідники показали, як звучать мерехтливі зірки після перетворення пульсуючих газових хвиль всередині зірок на звукові хвилі.
Ми бачимо, як зірки мерехтять у нічному небі, тому що земна атмосфера спотворює зоряне світло. Проте нове дослідження, опубліковане в журналі Nature Astronomy, показує, що у зірок є власне мерехтіння, викликане пульсуючими хвилями газу на їхній поверхні, пише Forbes.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Мерехтіння великих зірок спричинене газовими хвилями, що коливаються на їхній поверхні. Газові хвилі виникають у ядрах, розташованих у центрах масивних зірок.
Ці місця, відомі як "зони конвекції", дуже турбулентні, оскільки гази виштовхують тепло назовні. Хвилі, створювані цими процесами, змушують зоряне світло ставати то яскравішим, то тьмянішим, і виходить ефект додаткового мерехтіння. Група вчених перетворила ці хвилі на звукові хвилі, щоб показати, як звучать мерехтливі зірки.
За словами вчених, рухи в ядрах зірок викликають хвилі, подібні до хвиль в океані. Коли хвилі досягають поверхні зірки, вони змушують її мерехтіти таким чином, що астрономи можуть це побачити. Це друге мерехтіння зірок спричинене хвилями на поверхні зірки, де вони стискають і розтискають плазму, спричиняючи збільшення або зменшення яскравості світла. Вважається, що хвилям можуть знадобитися сотні тисяч років, щоб досягти поверхні.
Але нині це не можна побачити за допомогою наземних телескопів. Але астрофізики вперше розробили комп'ютерні моделі, які дають змогу визначити, наскільки сильно зірка повинна мерехтіти внаслідок цих хвиль. Потім учені використовували ці моделі, щоб розрахувати, наскільки мерехтіння викликане різними частотами та інтенсивністю хвиль. Вони перетворили ці розрахунки на звукову доріжку, щоб проілюструвати рух хвиль. Але отримані звуки насправді були змінені, адже людина не може почути початкові частоти.
Після вивчення газових хвиль для визначення того, як зірки мають мерехтіти через цей процес, вчені перетворили дані на музику, зокрема, вони використали "Юпітер" з оркестрової сюїти Густава Голста "Планети" та дитячу пісеньку "Мерехтіння, мерехтіння, маленька зоря".
За словами вчених, зірки стають трохи яскравішими або трохи тьмянішими залежно від різних подій, які відбуваються у них всередині. Мерехтіння, яке викликають ці хвилі, поки що неможливо побачити, але вчені вважають, що потужні телескопи майбутнього, можливо, зможуть його виявити.
Це допоможе астрономам дізнатися більше про найвнутрішніші регіони зірок, що важливо, тому що саме в ядрах зірок з'являються елементи, від яких залежить еволюція інших космічних об'єктів, та й інших зірок.
Фокус уже писав про те, що планету Сатурн пропонують викинути зі списку газових гігантів. Шоста планета Сонячної системи точно складається з газоподібних елементів, але вона сильно відрізняється від Юпітера.