Липка, неприємна, але корисна. Учені розповіли, звідки береться вушна сірка і навіщо вона потрібна
Дослідники попереджають, що замість того, щоб всіляко намагатися позбутися її, людям варто було б давати їй спокій.
Ті, хто використовує навушники, вушні затички або слухові апарати, стикалися зі знайомим, хоча й не найприємнішим видовищем: вушною сіркою. Може здатися, що вона тільки й робить, що забруднює вуха і викликає дискомфорт, а в найважчих випадках навіть заважає чути, але це не зовсім так, пише Live Science.
Хоч би як ми вважали, наука говорить нам, що бруд, який ми витираємо зі своїх навушників, насправді важливий для здоров'я наших вух. Ба більше, намагаючись витягти його, ми можемо мимоволі собі нашкодити.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Вушна сірка складається з мертвих клітин шкіри, а також виділень із сальних і потових залоз вуха. Клітини шкіри в зовнішньому слуховому проході насправді беруть свій початок у центрі барабанної перетинки, а потім переміщаються до входу у вухо. Тут вони стикаються із сумішшю олій, також відомих як шкірне сало, яка зволожує шкіру. Простими словами, шкірний жир змішується з виділеннями потових залоз і змертвілими клітинами шкіри, утворюючи сірку.
За словами професора аудіології Манчестерського університету у Великій Британії Кевіна Мунро, мета сірки у вушному каналі — змащувати шкіру у вушному каналі, щоб уловлювати бруд і пил, як це робить слиз у носі. Крім того, сальні та потові залози виділяють антимікробні білки, які захищають наші вуха від бактеріальних і грибкових інфекцій.
Попередні лабораторні дослідження вже показали, що вушна сірка перешкоджає росту поширених вушних патогенів, наприклад:
- грибок Candida albicans;
- бактерія Pseudomonas aeruginosa;
- бактерія Staphylococcus aureus.
Припускають, що цей "захисний бар'єр" пов'язаний зі злегка кислою природою вушної сірки й імунними білками, що містяться в ній, зокрема й антитілами, які кріпляться до чужорідних загарбників і руйнують їх.
За словами отоларинголога і доцента Університету Дзюнтендо в Японії Сатосі Хара, з огляду на корисність вушної сірки, людям варто було б давати їй спокій і не намагатися видаляти самостійно, якщо це не приносить дискомфорту. Якщо дискомфорт або болі все ж з'являються, у такому разі слід звернутися по медичну допомогу — лікарі зможуть допомогти усунути закупорку, біль або проблеми зі слухом.
Мунро зазначає, що неприємне накопичення вушної сірки насправді найчастіше трапляється в людей, старших за 60 років, бо з віком сірка мігрує повільніше, а виробляється в більшій кількості. Крім того, на виділення сірки також впливає носіння навушників і слухових апаратів, які заважають природному виходу вушної сірки.
Медики також наголошують, що людям не варто самостійно видаляти вушну сірку за допомогою ватних тампонів — у такий спосіб ви лише проштовхуєте сірку далі у вухо, а в найгіршому випадку можете пошкодити барабанну перетинку.
Раніше Фокус писав про те, що вчені за допомогою генної терапії змогли повернути назад втрату слуху.
Важливо! Ця стаття ґрунтується на останніх наукових і медичних дослідженнях і не суперечить їм. Текст має виключно інформаційний характер і не містить медичних порад. Для встановлення діагнозу обов'язково зверніться до лікаря.