Стародавні дьоготь і розчин. Науковці знайшли докази існування біблійної Вавилонської вежі
Історичний гобелен Вавилону, стародавнього міста, просякнутого біблійним значенням, розгортається на сторінках священних текстів. Хоча місто давно розчинилося в анналах часу, згадки про нього залишаються незмінними, прикрашаючи сторінки Біблії 280 разів — від перших уривків книги Буття до кульмінаційних віршів книги Об'явлення.
У наративній дузі з'являється повторюваний мотив — Вавилон, божественне знаряддя, яке використовується для покарання Ізраїлю. Проте голоси пророків, що резонують крізь віки, попереджають про неминуче самознищення Вавилону, пророчий вибух, спричинений його власними амбіціями, пише Express.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Географічно закріплений вздовж звивистої течії нижньої течії Євфрату, в широких межах південних просторів Месопотамії — сучасного Іраку — колись панував Вавилон. Під випаленим сонцем ґрунтом археологи старанно виконують свою роботу, працюючи над ексгумацією загадкових залишків цього колись великого міста, овіяного історичною недоброю славою.
Поодинокі розкопки принесли гостроцікаве відкриття, пов'язаний із Вавилонською вежею. Знайдені артефакти сягають часів Навуходоносора II, грізного вавилонського правителя, чий слід в історії нерозривно пов'язаний з легендарною вежею.
Хроніка 586 року до н. е. висвітлює поворотний момент. Війська Навуходоносора захопили Єрусалим, взявши населення в полон. Ці ремісники та вчені, що потрапили у вавилонську павутину, стали мимовільними архітекторами знаменитої вежі.
Бітум, віковічна смола, і розчин, основний будівельний матеріал, закарбували себе на поверхні цегли. На цеглині можна побачити знаки розрізнення Навуходоносора, оповите обсидіановою оболонкою з бітуму — похмуре відображення його панування.
Доктор Ірвінг Фінкель, науковець Британського музею, помітив поєднання юдейських хронік і вавилонських історій. Привабливість цих наративів, потужних і виразних, стимулювала об'єднання оповідей, розгортаючи гобелен нового наративу.
У складках наративу виник переконливий резонанс. Укорінилася здогадка: чи могли єврейські раби, що потрапили до вавилонського полону, бути свідками зведення вежі під час свого перебування в неволі?
Цегла виступала як розжарений шифр, що поєднує давнину і одкровення, як відчутний зв'язок між століттями.
"Не може бути жодних сумнівів, що стимул для історії та наративу мав сформуватися під час вавилонського вигнання", — вважає дослідник.
На думку фахівців, ці відкриття можуть довести існування Вавилонської вежі, яку досі було важко знайти, а також розкрити, адже її історія написана "доведеним до відчаю населенням у вигнанні, яке перебувало в полоні у безжального царя".
"Руйнування вежі було їхнім [бранців] способом переписати історію — це вигадка, заснована на правді", — сказав оповідач, спираючись на дослідження і висновки доктора Фінкеля.
Раніше Фокус писав про денарій ІІ століття з пісочниці: в Німеччині хлопчик натрапив на гостроцікавий скарб.