Комікси, яким сотні років. Наскальний живопис зображує конфлікти корінних племен Малайзії
Вчені відкрили нову главу історії, вивчаючи наскальний живопис у Малайзії. У центрі уваги були два антропоморфні зображення місцевих воїнів, знайдені в печерному комплексі Гуа Сірех. Авторами цих малюнків є корінний народ бідайя.
Печерний комплекс Гуа Сірех розташований приблизно за 55 кілометрів на південний схід від Кучінга, столиці Саравака. Це місце містить зображення, які дають уявлення про опір корінних жителів проти насильницьких конфліктів в 1600-х і 1800-х роках нашої ери, пише Arkeonews.
Попри відсутність письмових історичних записів, бідайя залишили свої розповіді на стінах печер, намалювавши понад 300 зображень, які відкривають вікно у їхній світ.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Група австралійських дослідників застосувала новаторський підхід до вивчення цих стародавніх творів мистецтва. Використовуючи радіовуглецевий аналіз, вони провели перший комплексний аналіз віку малайзійських наскальних малюнків, зосередившись на двох найвизначніших малюнках вугіллям у печерному комплексі.
На одному малюнку, названому GS3, зображено гуманоїдну фігуру з виразними рисами обличчя, прикрашену плащем, головним убором і ножами, затиснутими в кожній руці. На другому, GS4, зображена велика антропоморфна фігура з трикутним тілом і ножем у піхвах.
Результати радіовуглецевого датування, оприлюднені в дослідженні, дають змогу визначити час створення цих витворів мистецтва. За оцінками, фігурка GS3 виготовлена між 1670 та 1710 роками, тоді як фігурка GS4 датується періодом 1800-1830 років. Ці хронологічні маркери дозволяють дослідникам контекстуалізувати ці малюнки в межах історичних подій.
У період, коли створили GS3, народ бідайя перебував під владою малайської еліти. Натомість створення фігури GS4 збіглося в часі з посиленням напруженості у відносинах між бідайя та малайськими правителями Ібану та Брунею. Ця епоха стала свідком значної міграції корінних саравакців до гірських районів, зокрема до району Гуа Сірех, щоб уникнути переслідувань.
Попри те, що їх розділяє близько 160 років, обидва малюнки демонструють дивовижну схожість у розмірах, оздобленні та зображенні зброї. Ці спільні характеристики натякають на те, що вони були створені в періоди, позначені конфліктами.
Фігурка GS3 вирізняється округлим тілом та складними деталями. Зокрема, вона має круглу голову, чітко окреслені елементи обличчя і навіть геніталії, руки та ноги. Виразний контур фігури, прикрашений зубчастими краями та трикутними формами, створює враження плаща або головного убору.
Обидва малюнки оточують менші людські фігури, що, можливо, вказують на зображення воїнів. Це мистецтво дає унікальне уявлення про досвід народу бідайя під час колонізації та територіальної боротьби. Крім того, результати цього дослідження вносять свіжі нюанси в історію регіону та його мешканців.
Ці нові визначення віку легко узгоджуються з раніше визначеним віком чітких чорних малюнків, пов'язаних з міграцією австронезійського населення по всій Південно-Східній Азії. Оскільки поточні дослідження заглиблюються в деталі регіональних наскельних малюнків і ретельні зусилля із запису, додаткове радіовуглецеве датування цих творів мистецтва має потенціал забезпечити глибше розуміння австронезійської/малайської діаспор і складного гобелена людської історії в Гуа Сірех і ширшому контексті Південно-Східної Азії.
Хоча предки корінного народу бідайя проживали на північній стороні острова близько 20 000 років, історичні записи підкреслюють період зовнішнього управління. З 17 по 19 століття султанат Бруней разом з малайським правлячим класом панував над регіоном. Попри те, що корінні народи вважалися союзниками, вони зазнавали експлуатації та поневолення.
Окрім боротьби із зовнішніми силами, народ бідайя виявився втягнутим у геополітичні конфлікти з іншими групами корінних народів, такими як ібан. Ці конфлікти часто оберталися навколо територіальних суперечок і конкуренції за ресурси. Розповіді тієї епохи показують бурхливий характер того часу, коли бідайя зазнавали катувань і гинули внаслідок цих зіткнень.
Під час археологічних розкопок 1959 року малюнки з Гуа Сірех класифіковано на чотири окремі групи: "люди-булавки", "люди-птахи", "великі" та "тварини". Примітно, що і GS3, і GS4 були віднесені до категорії "великих", а GS3 навіть описаний одним археологом як такий, що має надприродні властивості.
Завдяки ретельному науковому вивченню цих стародавніх творів мистецтва дослідники складають яскраву мозаїку історії, проливаючи світло на досвід і боротьбу народу бідайя у ці трансформаційні періоди.
Раніше Фокус писав про відкриття в іспанській печері: нові доісторичні малюнки, які не побачити неозброєним оком.