Найскладніший музичний інструмент: учені записали відтворену мозком пісню Pink Floyd
Мозок має ритм, і науковці використали його та наукові досягнення для відтворення однієї з культових композицій популярного гурту, вивчивши нашу інтерпретацію звуків краще.
Мозок дивовижним чином сприймає наші найулюбленіші пісні. Нещодавнє дослідження дозволило зробити новий чудовий крок у розумінні цього. Вченим вдалося відтворити фрагмент пісні Pink Floyd "Another Brick in the Wall, Part 1", просто спостерігаючи за активністю мозку. Про сіру рідину-композитор пише Medical News.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!
В унікальному дослідженні, що поєднує науку і мистецтво, вчені працювали з 29 пацієнтами, розмістивши 2668 крихітних електродів на поверхні їхнього мозку. Коли пацієнти просто слухали композицію Pink Floyd, ці датчики реєстрували активність мозку. З цієї величезної кількості даних дослідники вибрали інформацію з 347 електродів, яка і стала "золотими нотами" для відтворення пісні. Хоча відтворена мелодія звучала схоже на оригінал, вона не була ідеальною. Це можна порівняти з прослуховуванням пісні по старому радіоприймачу — суть уловлюється, але деякі деталі звучать дивно.
Що ще більш дивно, то це той факт, що в минулому фахівці відтворювали мовлення за сигналами мозку, але вперше в такий спосіб було відтворено цілу пісню, що є більш складною структурою.
Дослідження показало, що під час прослуховування музики задіяні обидві сторони мозку — ліва і права півкулі. Однак важливу роль у розумінні музики відіграє ділянка, яка називається верхньою скроневою звивиною (ВСЗ), розташована над і за вухами. Особливо активна її частина з правого боку. Цікаво, що під час сприйняття мови активнішим є лівий бік.
Але, як і в усьому, в житті необхідний баланс. Якщо додати занадто багато електродів, то якість пісні знизиться. Дослідження також показало, що після запису протягом приблизно 37 секунд вони могли передбачити активність іншої частини мозку з точністю до 80%.
Тепер давайте розберемося навіщо цей експеримент був проведений і що це означає для науки. Уявіть собі світ, у якому люди, не здатні говорити через різні захворювання, можуть спілкуватися за допомогою музики. Це дослідження — крок до вдосконалення інтерфейсів мозок-комп'ютер. Наразі пристрої, що перетворюють мозкову активність на мову, можуть звучати роботизовано. Внесення музичних елементів може зробити таке спілкування природнішим, додавши в нього фарби за допомогою тональностей. Крім того, це дослідження може бути корисним для людей із порушеннями слухової обробки інформації, оскільки дає змогу глибше зрозуміти, як їхній мозок сприймає звук.
Незважаючи на те, що отримані результати вражають уяву і дають надію на майбутнє мільйонам людей, багато що ще належить вивчити. Вчені можуть розширити свої дослідження, вивчаючи інші ділянки мозку, коригуючи використовувані моделі і спостерігаючи за поведінкою людей, які слухають музику. Але це чергове нагадування, наскільки важлива музика в нашому житті, навіть для тих нещасних людей, які позбавлені здатності її чути.
Раніше Фокус писав про те, чому навіть через десятки років ми можемо згадати текст деяких пісень. Дослідники розповіли, як музика і ритм допомагають нам запам'ятовувати слова пісень, які ми не чули вже багато років.
Також Фокус писав про інтригуючу загадку сумної музики і нашу тягу до неї. На думку деяких учених, ці мелодії не тягнуть нас донизу, скоріше, вони наближають нас до колективного людського досвіду.
Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров'я. Якщо ви відчуваєте проблеми, зверніться до фахівця.