Аборти практикували ще за часів фараонів. Перші згадки датуються 2 тис. років до н. е.
Є багато свідчень того, що аборт був невіддільною частиною суспільного життя протягом тисячоліть. Історію абортів часто подають як цілком законну, проте аборти продовжували робити незалежно, а можливо, навіть всупереч правовому регулюванню.
Потреба регулювати народжуваність до або після статевого акту існує так само давно, як і вагітність. Давньоєгипетський папірус Еберса часто вважають одним із перших письмових свідчень про практику абортів, пише Phys.org.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Датований 1600 роком до н. е., текст описує методи, за допомогою яких "жінка випорожнює зачате в перший, другий або третій період", рекомендуючи трави, вагінальні спринцювання і свічки. Подібні методи штучного переривання вагітності описані, хоча й не рекомендовані, Гіппократом приблизно в четвертому столітті до нашої ери.
Будучи частиною повсякденного життя античних громадян, аборт також знайшов своє відображення в їхньому мистецтві. Публій Овідій Назо, відоміший як Овідій, був римським поетом, чия збірка творів "Кохання" описує емоційне сум'яття оповідача, який спостерігає за тим, як його кохана страждає від неправильно проведеного аборту:
"Поки вона необачно скидає тягар свого вагітного лона, втомлена Корінна лежить у небезпеці для свого життя. Наважившись на таку велику небезпеку, не сказавши мені. Вона заслуговує на мій гнів, але мій гнів вмирає від страху".
Спочатку Овідія турбує ризик втратити кохану Корінну, а не потенційну дитину. Пізніше він просить богів проігнорувати "знищення" дитини і врятувати життя Корінни. Це розкриває деякі важливі аспекти історичного ставлення до абортів.
Хоча дебати про аборт у 21 столітті часто обертаються навколо питань життя та особистості, так було не завжди. Стародавні греки і римляни, наприклад, не обов'язково вірили, що плід є живим.
Оскільки затримка менструації часто була першою ознакою того, що щось не так, і жінка могла не вважати себе вагітною до набагато пізнішого часу, багато порад щодо аборту зосереджувалися на відновленні порушень менструального циклу, а не на перериванні потенційної вагітності (або плоду).
Як наслідок, значна частина порад щодо переривання вагітності протягом історії не обов'язково згадує про аборт взагалі. І часто від особистої інтерпретації залежало, чи відбувся аборт, чи ні.
"Епідемія абортів"
У 1920 році Росія стала першою державою у світі, яка легалізувала аборти, а в 1929 році відома прихильниця контролю над народжуваністю Марі Стоупс нарікала на "епідемію абортів", що охопила Англію. Подібні заяви з Франції та США також свідчать про відчутне зростання кількості абортів.
Але література початку 20-го століття, з багатьма історіями, заснованими на реальному досвіді жінок, свідчить про ширший спектр абортів, ніж стереотипний образ бідних і знедолених підпільних операцій 1900-х років.
Аборт має довгу і різноманітну історію, але насамперед ці тексти — від єгипетських папірусів 1600 року до н. е. до сьогоднішніх постів у соціальних мережах — показують, що аборт був і залишається центральним елементом нашої історії, нашого життя і навіть нашого мистецтва.
Раніше Фокус писав про нову індоєвропейську мову, яку виявили в хетській столиці Хаттуса.
А також ми розповідали про почерк цариці Клеопатри. Археологи виявили лише одне грецьке слово.