Інопланетяни можуть зібрати свою Сонячну систему: щось подібне вже знайдено у Всесвіті

У 1960 році американський фізик-теоретик Фрімен Дайсон висунув теорію про те, що розвинені цивілізації можуть створювати мегаструктури навколо зірок у своїй системі. Такі мегаструктури дали б змогу цивілізації використовувати всю енергію світила і збільшити населений простір у системі.

Сферами Дайсона почали називати астроінженерні проєкти особливого типу: зірка в центрі величезної сферичної оболонки. Проєкти теоретичні — жодної сфери Дайсона ще не було виявлено. Але передбачається, що технологічно розвинена цивілізація може застосовувати подібну споруду для максимально можливого використання енергії центральної зірки та/або для розв'язання проблеми життєвого простору.

У 2015 році астрономи були заінтриговані поведінкою зірки KIC 8462852 (або Зірка Таббі). Зірка нез'ясовним чином різко потьмяніла. Через кілька років астрономи з'ясували, що зірку затьмарила хмара пилу, а не якась більш тверда структура. Натяки на виявлення сфери Дайсона були спростовані, але Зірка Таббі знову повернула увагу наукових кіл до концепції мегаструктур і того, як їх можна відшукати.

Варто зазначити, що Дайсон висунув свої ідеї, коли астрономи ще не знали про велику кількість екзопланет у нашій галактиці. Першу підтверджену екзопланету було відкрито тільки 1992 року, а зараз їхня кількість досягла неймовірних 5 514 одиниць.

Володіючи всіма новітніми даними, група дослідників з Індії нещодавно опублікувала статтю, де представила альтернативу всій концепції мегаструктури. Дослідження очолив аспірант фізики Університету Христа в Бангалорі Рагхав Нарасімха.

Дослідник вважає, що розвинені цивілізації скоріше вдадуться до захоплення планет усередині своєї системи або ж захоплення планет, що вільно плавають за її межами. Ці планети можна перенести в населену зону зірки, що є простішим рішенням, ніж зведення мегаструктури.

Наприклад, згідно з планом самого Дайсона, для того, щоб побудувати мегаструктуру навколо Сонця, треба було б "розібрати" цілу планету. Тоді ми могли б створити сферичну оболонку навколо нашої зірки товщиною від 2 до 3 метрів зі щільністю 200 грамів на квадратний сантиметр.

Натхненний досягненнями в галузі інфрачервоної астрономії, Дайсон навіть запропонував спосіб, за допомогою якого можна відшукати ці мегаструктури у Всесвіті. Дослідники SETI могли б шукати докази існування таких "сфер" за їхніми тепловими сигнатурами.

Однак Нарасімха і його команда запропонували простіший спосіб — перемістити кілька планет у зону населеності нашого Сонця. Це б збільшило придатний для життя простір у нашій Сонячній системі та не потребувало б руйнування цілих планет.

Крім цього, команда дослідників, ґрунтуючись на більш свіжих даних, виявила кілька істотних проблем з початковими розрахунками Дайсона. Наприклад, Дайсон пропонував використовувати Юпітер для будівництва сфери навколо Сонця. Але, як показують сучасні дослідження, ми змогли б використати в будівництві тільки частину маси Юпітера — близько 13%. Йдеться про кам'яну внутрішню частину і металеве ядро планети, тоді як водень і гелій, що становлять 87% маси Юпітера, не можуть бути використані як будівельні матеріали.

Команда Рагхава Нарасімхі стверджує, що зведення сфери навколо такої зірки, як наше Сонце, заборонить усередині себе весь сонячний вітер, через що зникне геліосфера. Зі свого боку зникнення геліосфери загрожує підвищенням рівня космічних променів, які можуть завдати шкоди всьому живому.

"Для будівництва такої мегаструктури нам буде необхідно використовувати всі внутрішні планети в Сонячній системі, а можливо, навіть кілька зовнішніх. Тим самим ми знищимо Сонячну систему, якою ми її знаємо зараз, включаючи Землю з її унікальною біосферою. Такий план також суперечить принципу Планетарного захисту — це політика ООН, яка відповідає за збереження тіл у Сонячній системі", — говорить автор дослідження.

Ба більше, за підрахунками вчених, терміни створення такої сфери будуть колосальними. Тому проєкт обов'язково зіткнеться з проблемою довгострокової стабільності цивілізацій упродовж тривалих періодів часу.

З огляду на всі обставини, створення мегаструктури здається не тільки нездійсненним завданням, а й недоцільним.

Планети всюди

За часів Дайсона вважалося, що більшість зірок формують систему з хоча б однією планетою. Ґрунтуючись на даних, отриманих за допомогою сучасних телескопів, астрономи підрахували, що тільки в Чумацькому Шляху може перебувати не менше 100 млрд планет. Також дослідження засвідчили, що в нашій галактиці може існувати до трильйона планет, що вільно плавають, або ж "планет-ізгоїв".

Якби планети можна було переміщати в населену зону зірок, це б істотно збільшило можливості для будь-якої цивілізації. Цивілізації також можуть імпортувати нові планети за потреби з плином часу або ж "призначати" планети для різних цілей.

"Нема потреби знищувати цілі планетарні системи. Інопланетний розум міг би зловити планету, використати її, викинути з системи і зловити нову. Могли б існувати планети, використовувані тільки в промислових і технологічних цілях, так звані "Службові світи", — зазначають дослідники.

У своїй статті команда також показує, що такі планети, як Марс або Плутон, а також багато транснептунових об'єктів, можуть бути переміщені в населену зону Сонячної системи за допомогою потужних лазерних решіток. Імпульси таких лазерів повинні бути зетаватного рівня (10 у 21 ступені Ватт) потужності, таку установку вже тестують вчені з Університету Мічигану, яка називається ZEUS (Zetawatt-Equivalent Ultrashort pulse laser System).

За оцінками Нарасімхі, така потужність на кілька порядків менша, ніж та, що знадобиться для руйнування Юпітера і створення сфери Дайсона.

Крім цього, просунута цивілізація, яка може переміщати планети, могла б змінювати орбітальну механіку цих світів. Наприклад, збільшити або зменшити тривалість дня і ночі, подовжити рік і сезонні температури на своїх планетах, коли з'явиться така необхідність.

Це породжує цілком логічне запитання: як дослідники SETI могли б відшукати такі цивілізації і які "техносигнанури" вони могли б виробляти?

Нарасімха впевнений, що штучно спроєктовані планетарні системи матимуть виразні техносигнатури. Серед них будуть потужні вузькосмугові лазерні установки, які можна виявити на відстані в сотні й навіть тисячі світлових років. Таке припущення узгоджується з теорією професора фізики Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі та керівника групи експериментальної космології (UCSB) Філіпа Любіна.

Ще у 2016 році Любін опублікував статтю, де стверджував, що просунуту цивілізацію можна знайти за "побічними ефектами" лазерних решіток. Цивілізації можуть використовувати їх для зв'язку, пересування і для захисту від астероїдів. Роботу таких лазерних сіток досліджує Любін і його колеги тут, на Землі.

"Якщо планети організовані дивним чином, тобто маси планет чергуються від однієї планети до іншої (газовий гігант, планета земної групи, і ще один газовий гігант, як у системі Кеплер-20), то можна припустити, що така система могла бути створена штучно. Планетарні системи, такі як Кеплер-20 або TRAPPIST-1, де кам'янисті землеподібні планети розташовані близько до своєї зірки, на відстані, меншій, ніж орбіта Меркурія — ще одна потенційна ознака астроінженерії. Дивно бачити таку кількість планет земного типу в такій вузькій зоні на невеликій відстані від своєї зірки. Це може вказувати на те, що такі планети могли бути навмисно переміщені на свою теперішню орбіту", — підкреслюють експерти.

Нарасімха у своєму дослідженні рекомендує астрономам шукати дивні екзопланетні архітектури. Наприклад, зусилля SETI можуть бути кинуті на пошук модифікованих і впорядкованих систем, що вказують на безліч населених світів, "службових світів", а також розвиненого зв'язку та інфраструктури між ними.