Рівень насильства в історії: як він змінювався з розвитком людства
Факт, що насильство — це невіддільна частина людства, яка супроводжує планету у всі часи. Проте його рівень не зростає чи падає постійно, як вважають деякі теорії.
Учені з університетів Тюбінгена, Барселони та Варшави дослідили скелети минулого, щоб розкрити таємниці насильства у Стародавній Месопотамії та на Близькому Сході. Їхні висновки розкривають закономірність зростання і спаду насильства протягом історії, пише Phys.org.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Команда дослідила 3539 стародавніх скелетів з регіону, що включає Іран, Ірак, Йорданію, Сирію, Ліван, Ізраїль та Туреччину. Вони шукали ознаки кісткових травм, які могли виникнути лише в результаті насильницьких зіткнень.
Те, що вони виявили, малює яскраву картину того, як змінилося ставлення до насильства між 12 000 і 400 роками до нашої ери — часу, позначеного значними зрушеннями в людській цивілізації, такими як поява сільського господарства, перехід від кочового способу життя до осілості та виникнення перших міст і держав.
Один з найцікавіших висновків полягає в тому, що насильство досягло свого піка між 4500 і 3300 роками до нашої ери, але поступово знижувалося протягом наступних 2000 років. Однак ця тенденція до зниження знову змінилася на протилежну протягом пізнього бронзового віку та раннього залізного віку, приблизно від 1500 до 400 років до н.е., коли рівень насильства знову різко зріс.
Ці коливання рівня насильства, схоже, тісно пов'язані з екологічними, соціальними та економічними факторами.
Міра міжособистісного насильства, зокрема вбивств, визначалася за ознаками черепно-мозкових травм і поранень, спричинених зброєю, як-от наконечники стріл, застряглих у скелетах. Цей підхід використовували дослідники для оцінки рівня насильства в давніх популяціях.
Це дослідження кидає виклик наявним теоріям про траєкторію насильства впродовж історії людства. Попередні дослідження формувалися під двома основними поглядами. Один із них, представлений психологом Стівеном Пінкером, припускає постійне зниження рівня насильства від стародавніх мисливсько-збиральницьких суспільств до сучасності.
Інша теорія стверджує, що зростання міст і центральних владних структур відіграло ключову роль у поширенні воєн і насильства, і ця тенденція продовжується й досі. Нове дослідження вносить нюанси в ці теорії.
Дослідники пов'язують зростання насильства протягом 5-го і 4-го тисячоліть до нашої ери з кластеризацією людей у перших, ще слабо організованих містах. Прикметно, що рівень насильства значно знизився лише тоді, коли в цих громадах з'явилися правові системи, центральний військовий контроль і релігійні інституції, як-от релігійні збори.
Крім того, торгівля і комерція процвітали протягом раннього і пізнього бронзового віку, про що свідчать глиняні таблички з клинописом, які використовувалися як записи про доставку і рахунки-фактури. Ця економічна діяльність сприяла підвищенню рівня безпеки, навіть на тлі зниження продуктивності сільського господарства і зростання нерівності доходів у середньому бронзовому віці.
Переломний настав у пізньому бронзовому віці, близько 1200 року до нашої ери. Багато розвинених цивілізацій занепали, а регіон пережив 300-річну кліматичну катастрофу, що призвела до масових міграцій. Ці події, зі свого боку, призвели до чергового сплеску насильницьких смертей.
Що все це означає? Дослідження показує складний взаємозв'язок між розвитком міст і припливами та відпливами насильства. Воно ставить під сумнів уявлення про лінійне зниження рівня насильства з плином часу, показуючи, що розквіт і занепад стародавніх цивілізацій приносили з собою зміни в насильницькій поведінці.
Значення цього дослідження полягає в тому, що воно допомагає нам краще зрозуміти, як насильство пов'язане зі змінами в суспільстві та навколишньому середовищі. Хоча ми не можемо провести прямі паралелі між давніми цивілізаціями та сьогоденням, результати дослідження нагадують нам, що насильство є багатогранною проблемою, сформованою складною взаємодією історичних, культурних та екологічних факторів.
Наслідки цього дослідження все ще розкриваються, і майбутні дослідження можуть ще більше висвітлити зв'язок між людською цивілізацією та насильством. Але наразі очевидно, що, досліджуючи кістки минулого, ми можемо отримати цінне уявлення про хитросплетіння людської історії та дивовижні повороти життя наших предків.
Раніше Фокус писав про жахливі сліди середньовічної різанини під час битви при Вісбю.
А також ми розповідали про втрачену спадщину правительки Хіміко. В Японії знайдено сто бронзових дзеркал.