Від Месопотамії до Греції: чи може глобальний потоп знищити людство ще раз

Мабуть, найвідомішим викладом легенди є біблійна історія про Ноїв ковчег. Водночас грецька міфологія пропонує власну інтерпретацію, відому як потоп Девкаліона. Ці оповіді демонструють дивовижні паралелі з більш ранніми зображеннями, задокументованими в літописах давньошумерської цивілізації, пише GreekReporter.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Грецька версія Всесвітнього потопу, потопу Девкаліона, розгортається в античності, резонуючи з темами людської злоби та божественного втручання. У відповідь на людську розбещеність Зевс вирішив знищити людство, влаштувавши колосальний потоп, який затопив Грецію, знищивши все живе.

Девкаліон, під керівництвом свого батька Прометея, кинув виклик цьому катаклізму, збудувавши масивну дерев'яну скриню. За однією з версій легенди, яку переповідає письменник ІІ століття Лукіан, Девкаліон також зібрав пари тварин у цій колосальній посудині. Дев'ять днів вони боролися з бурхливою повінню, поки вона не відступила і не висадила їх на вершину гори. Девкаліон і його дружина, символічно кидаючи каміння за собою, взяли на себе завдання заселити Землю.

Біблійна історія має дивовижну схожість. Ной, який жив у таку ж давню епоху, опинився серед морально зіпсованого суспільства. У відповідь на гріхи людства Бог постановив знищити людство через катастрофічний потоп.

Однак Бог, передбачаючи праведність Ноя, дав йому чіткі інструкції побудувати колосальний дерев'яний ковчег. Цей ковчег, подібний до скрині Девкаліона, захистив Ноя, його сім'ю та деяких тварин протягом усього потопу.

Після багатьох місяців перебування під водою ковчег зупинився на горі, що дозволило Ною та його сім'ї вийти з нього, фактично започаткувавши повторне заселення світу трьома синами та їхніми дружинами.

Незвичайні паралелі між цими двома оповідями викликають питання про їхнє походження. Одна з гіпотез стверджує, що греки, можливо, адаптували свій потоп Девкаліона безпосередньо з єврейського Писання Біблії.

Історичні записи вказують на значну взаємодію між греками та євреями, особливо в епоху, коли грецьке панування охоплювало Юдею. Примітно, що єврейські священні тексти вже були перекладені грецькою мовою до першого століття до нашої ери, що робить правдоподібним, що грецькі перекази зазнали впливу єврейських оповідань.

Однак, існування подібних наративів про потоп у різних культурах, що охоплюють Європу і не тільки, вказує на давнішу основу. Багато з цих оповідей можуть сягати своїм корінням колиски цивілізації в Месопотамії.

У месопотамській книзі легенд є "Епос про Гільгамеша" — свідчення шумерської історії про Всесвітній потоп. Ця оповідь розгортається навколо Утнапіштіма, який, як і Ной та Девкаліон, пережив катастрофічний потоп, що знищив людство.

Божественна істота доручила йому змайструвати масивну дерев'яну скриню кубічної форми розміром шістдесят метрів з кожного боку, щоб врятувати свою сім'ю та різних тварин. Потоп, що віддзеркалював біблійні оповіді, затопив світ на тиждень.

Коли вода поступово відступила, скриня Утнапіштіма знайшла своє місце спочинку на вершині гори Нісір, повторюючи розв'язки своїх грецьких та біблійних аналогів.

Незвичайна схожість між шумерською розповіддю та її грецькими і біблійними аналогами спонукає до подальшого дослідження можливих впливів і взаємозв'язків давніх цивілізацій. Деякі вчені стверджують, що коріння грецької міфології можна простежити в Месопотамії, і ця концепція показана паралелями між міфами, такими як історія про Адоніса та Афродіту, що віддзеркалюють Таммуз та Іштар. Крім того, деякі грецькі легенди мають дивовижну схожість з аккадськими оригіналами.

Ба більше, вчені виявили паралелі в пантеонах грецьких і месопотамських богів, відзначаючи спільні генеалогії і навіть спільні титули та імена серед божеств. Таке зближення міфологічних елементів свідчить про значний культурний обмін між цими давніми цивілізаціями.

Важливо

Розшифрований заново напис часів Першого храму може пролити світло на біблійну "Соляну долину"

У світлі цих доказів правдоподібно припустити, що історія про потоп Девкаліона дійсно могла виникнути в Шумері, хоча точна хронологія і передача залишаються предметом постійних наукових дебатів.

Після цих катастрофічних подій різні оповіді про потопи завершуються обіцянкою, що вони більше не повторяться. Зокрема, біблійна розповідь, що перегукується з іншими легендами про Всесвітній потоп, завершується запевненням Бога Ною, що Землю більше ніколи не затопить. Це символізує поява першої веселки як божественного заповіту.

Цей повторюваний мотив також присутній у мексиканських легендах про повені, де Бог дарує веселку як запоруку захисту від майбутніх потопів. Аналогічно, на півночі Індії легенда про повені стверджує, що змія, приймаючи форму веселки, втручається, щоб зупинити паводкові води.

Раніше Фокус писав, що науковці знайшли докази існування біблійної Вавилонської вежі.