Череп замість солдатської форми: навіщо стародавні цивілізації деформували немовлятам голови
Древні цивілізації часто деформували черепи немовлят із різними цілями, й вчені виявили ще одну причину. Дослідники вважають, що це допомагало воїнам впізнати своїх побратимів на полі бою.
Учені вважають, що виявили спосіб, у який стародавні воїни з міста Тіуанако, розташованого на території сучасної Болівії, ідентифікували своїх друзів і ворогів на полі бою. Ці воїни могли розрізняти одне одного за навмисно деформованими черепами — практика, відома як штучна деформація черепа (ШДЧ), пише IFLScience.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Тіуанако було могутнім містом у південно-центральних Андах із населенням близько 40 000 осіб. Воно процвітало між 500 та 1150 роками н. е. і відігравало значну політичну роль у той час.
Жителі Тіуанако, як і інших доінківських культур, практикували формування черепа. Дослідники заглибилися в історію ШДЧ в Андах, щоб дізнатися більше про цю давню традицію. Вони з'ясували, що ШДЧ зазвичай проводили немовлятам протягом перших кількох місяців їхнього життя, до того, як риси їхнього черепа ставали постійними.
Древні люди використовували різні техніки для досягнення різних форм черепа. Один із методів передбачав використання м'яких дерев'яних дощок, які клали немовлятам на голову і закріплювали бинтами. Це призводило до того, що голова ставала схожою на коробку, сплющеною, з бічними випинаннями, а обличчя ставало ширшим і коротшим.
Інший метод полягав у тому, що немовлят клали на пласку дерев'яну поверхню і під кутом прибинтовували шматок дерева до їхнього лоба. Це давало результати, подібні до першого методу. Третій метод полягав у використанні стрічок та ременів для стискання голів немовлят, створюючи конічні черепи.
Ці різні форми черепів слугували маркерами класу, касти та роду занять людини. Воїни, зокрема, використовували ці відмінні черепні структури, щоб ідентифікувати своїх побратимів на полі бою.
Окрім фізичного каліцтва, ШДЧ могла мати когнітивні наслідки. Пошкодження лобової частки мозку внаслідок деформації черепа може призвести до погіршення пам'яті, уваги та виконавчих функцій.
Пошкодження тім'яної частки може вплинути на сенсорну інтерпретацію, а травми скроневої частки можуть призвести до дратівливості, зниження слуху, проблем з пам'яттю та розумінням емоцій.
Невідомо, чи відчували мешканці Тіуанако ці когнітивні порушення, однак це дослідження проливає світло на інтригуючі способи, якими стародавні культури використовували ШДЧ для передачі інформації про ідентичність і рід занять. Це нагадування про різноманітні та несподівані способи, у які наші предки формували свій світ.
Раніше Фокус писав про секрети правителів мая. Тисячі років тому древні люди залишили підказку, як подолати водну кризу.
А також ми розповідали про артефакт ацтеків, який археологи виявили в Мехіко.