Розп'яття та інші ознаки святості: навіщо потенційним святим розтинали серця
В Італії XIII століття зародився дивний спосіб доведення святості люди: після смерті проводили розтин, шукаючи внутрішні зміни. Все почалося зі святої Клари Ассізької, абатиси Сан-Даміано.
У тихому італійському містечку, в стінах старовинного абатства Сан-Даміано, є багатовікова фреска із зображенням досить незвичайної сцени: втомлений Христос втискає кінець свого хреста в груди жінки. Ця жінка — свята Клара з Монтефалько, абатиса кінця тринадцятого століття й засновниця ордену кларисинок, пише Big Think.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
На фресці зображено видіння, яким вона часто ділилася з іншими монахинями, видіння настільки переконливе, що після її смерті вони вирішили дослідити її серце, щоб знайти хрест, про який вона говорила. Це дослідження поклало початок традиції, як пояснює історик Саймон Дітчфілд, коли розтин тіла проводився для оцінки святості людини. Камені, знайдені в органах, виявлені посмертно, стали потенційними індикаторами святості в ранньомодерній Італії, як стверджують історикки.
Розтинаючи тіло святої Клари, експерти виявили не лише крихітне розп'яття, але й різні знаряддя страстей — плащаницю, терновий вінець, три цвяхи, спис, губку, батіг і стовп — все це сформовано з плоті її серця. Крім того, в її жовчному міхурі знайшли три камені, розташовані в трикутній формі, що символізували Пресвяту Трійцю, за словами Ісидоро Мосоніо, генерального вікарія Болоньї в той час.
Однак ця історія не позбавлена суперечностей. Автентичність знахідок ставилася під сумнів, а також поширювалися чутки, що святині підкинуті. Попри те, що монахинь врешті-решт визнали невинними в будь-якому обмані, святу Клару офіційно канонізували лише через багато століть.
Свята Клара була не єдиною святою жінкою, чиї внутрішні таємниці досліджували. Наприклад, у святої Маргарити з Чітта-ді-Кастелло виявили три камені в серці, кожен з яких прикрашений сценами народження Христа, Діви Марії, Йосипа та білого голуба.
Ще до обстеження Клари існувало переконання, що тіло святого відрізняється від інших, відзначаючись безпомилковими ознаками, такими як нетлінність і запах святості. Відмінності також включали зовнішні та внутрішні знаки, такі як стигмати та незвичні структури в серці.
Цікаво, що фізичне і духовне перепліталося не лише у святості, але й у гріху. Злочинці, які, як вважалося, зі злим характером, могли мати фізичні аномалії, такі як волохате серце або зайве ребро. Існував таємничий зв'язок між божественним і демонічним, а ознаки одержимості нагадували ознаки святості.
Хоча в Середньовіччі зросла кількість святих жінок, збільшувалися стали підозри щодо достовірності жінок, які описували свої надприродні переживання, такі як транс чи пророцтва. Почастішали повідомлення про жінок, яких вважали біснуватими — одержимими демонами, що розмивало межу між перекрученими історіями про одержимість демонами та житіями блаженних святих.
У випадку святої Клари, її сестри пішли на все, щоб довести її святість, розрізаючи її серце, щоб виявити божественні символи всередині. Незалежно від того, чи ці вчинки продиктовані переконанням або невпевненістю, вони відображають складну взаємодію між фізичною і духовною сферами в контексті середньовічних вірувань.
Раніше Фокус писав про 3 популярні міфи про гладіаторів. Історія, яку ми бачимо на екранах, часто відрізняється від історії, якою вона була насправді.
А також ми розповідали, навіщо давньогрецькі актори носили маски.