Чингісхан вбив достатньо людей, щоб охолодити цілу планету: що дізналися вчені

Дослідники, проаналізувавши керни антарктичного льоду, виявили падіння рівня вуглекислого газу в атмосфері між 1200 і 1470 роками нашої ери, що збігається з вторгненням Чингісхана в Азію і "чорною смертю" в Європі. Ще одне зниження відбулося між 1560 і 1680 роками, що збіглося із завоюванням Америки й падінням династії Мін у Китаї, пише IFLScience.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Ключове питання, яке поставили дослідники, полягало в тому, чи може значна втрата людських життів під час цих подій пояснити спостережуване скорочення викидів вуглекислого газу. Ідея в тому, що за меншої кількості людей вирубка лісів сповільнилася б, що дозволило б більшій кількості дерев рости і поглинати вуглець.

Щоб дослідити це, вчені вивчили зміни в глобальних моделях землекористування з 800 року н. е. до сьогодення, використовуючи історичні сільськогосподарські карти та дані про населення. Серед чотирьох подій Монгольська навала на чолі з Чингісханом мала найсуттєвіший вплив на клімат.

Руйнівні завоювання монгольської армії призвели до відростання 142 000 квадратних кілометрів лісу, що вилучило з атмосфери приголомшливі 684 мільйони тонн вуглецю і спричинило глобальне скорочення викидів на 0,183 частини на мільйон (ppm).

Для порівняння, "чорна смерть", завоювання Америки та падіння династії Мін мали порівняно менший вплив на вміст вуглецю в атмосфері, зменшивши його на 0,026 ppm, 0,013 ppm та 0,048 ppm відповідно.

Попри ці результати, дослідники дійшли висновку, що жодна з цих історичних подій не може повністю пояснити зміни клімату, зафіксовані в стародавніх льодовикових кернах. Деревам потрібні століття, щоб досягти зрілості, а людські популяції мали б відродитися і відновити вирубку лісів до того, як новий приріст зміг би суттєво вплинути на рівень вуглецю. Ба більше, викиди з інших регіонів, ймовірно, компенсують поглинання вуглецю на досліджуваних територіях.

Однак дослідження припускає, що лише Монгольська навала могла потенційно компенсувати одночасні викиди з решти світу, що призвело до тимчасової зупинки зростання викидів CO2. А проте дослідники наголошують, що вплив Чингісхана на клімат, хоч і помітний, але, ймовірно, занадто малий, щоб його можна було виявити в льодовикових кернах.

Значне зниження вмісту вуглецю в атмосфері протягом історичних періодів, найімовірніше, пов'язане з природними факторами, такими як виверження вулканів, а не з людською діяльністю.

По суті, хоча роль Чингісхана у поглинанні вуглецю є захопливою, дослідження підкреслює складний взаємозв'язок історичних подій та природних факторів, що формують клімат нашої планети.

Раніше Фокус писав про 5 найгірших або найкращих способів ведення війни в давнину.

А також ми розповідали про народ, який живе у Сахарі сотні років, попри всі умови пустелі. Себе ж вони називають "імашаген", що означає "вільні люди".